За інформацією: Суспільне Херсон.
Політолог та краєзнавець Дементій Білий. Херсон, вересень 2025 року. Суспільне Херсон
"Багато людей думають, що третя субота вересня якось пов’язана з Володимиром Сальдо, але це не так. Дата обрана через зручність для нашого міста. Так, Сальдо був міським головою, але це не головна причина. Просто третя субота вересня — зручна дата для святкування. Проте є різні думки, і деякі люди пропонують перенести День міста на інший день. Якщо громада захоче, ми можемо це зробити. Але з історичної думки ця дата ні до чого не прив’язана — це просто третя субота вересня", — говорить Дементій.
За статутом міська рада може створювати й інші свята, важливі для громади, каже краєзнавець. 2 грудня – День проголошення Херсонської області у складі Української народної республіки, 11 листопада – День визволення Херсона від російської окупації.
Прапор Херсона на площі Свободи, вересень 2025 року. Суспільне Херсон/Олександр Корняков
"Коли у 2022 році прийшли окупанти, вони змінили дату святкування Дня міста — перенесли її з вересня на 18 червня. Вони називали це «поверненням історичної дати». Один із тодішніх окупаційних керівників, Костюкевич, казав, що так хочуть справжні херсонці, бо ця дата пов’язана з Катериною, Ушаковим, Суворовим і Російською імперією. Того дня вони влаштовували виставки, вмикали гучномовці, розповідали про цих історичних діячів. Ось така була ситуація", — розповів Білий.
Заходи до Дня міста тривали впродовж тижня – там, де це можливо і безпечно. До конференції онлайн доєднуються херсонці, які виїхали з прифронтового міста, в укриттях в різних районах міста збираються жителі, які продовжують жити й працювати. Херсон 24/7 – хештег цьогорічного Дня міста.
Виставка дитячих робіт, намальованих у мирний час, до дня міста у Херсоні, вересень 2025 року. Суспільне Херсон
"Зараз ми хочемо, щоб люди відкривали для себе справжню історію Херсона. Говоримо про місто так, як раніше не говорили", — говорить начальниця управління культури міськради Світлана Думинська.
Поселення на Дніпрі та історія краю
На офіційній сторінці Херсонської бібліотечної системи з’явилася інтерактивна мапа "На перехресті епох та націй". На цій карті позначені історичні місця Херсонщини, є короткі описи та фотографії.
"Люди зможуть скористатися цією картою, щоб подивитися й згадати важливі місця Херсонщини. На ній є Тягинь, пам’ятки кримськотатарського та литовського народів, наприклад, вежа Вітовта, а також інші історичні місця. Карта показує пам’ятки від Криму до Європи", — розповідає заступниця директора Херсонської ЦБС Валентина Танчик.
Заступниця директора Херсонської ЦБС Валентина Танчик, вересень 2025 року. Суспільне Херсон
Проєкт реалізували спільно з громадською організацією "Центр сприяння інформаційним технологіям".
"Вздовж Дніпра завжди було багато поселень і багато історії. Вона змінювалася з часом. Частина цієї історії залишилася на лівому березі, наприклад, Олешківська Січ, а також укріплення біля Перекопу. Ми хотіли показати, що історія Херсона і Херсонщини набагато глибша, ніж просто рік 1778. Ця дата — лише одна з багатьох важливих подій у нашій історії", — розповів голова ГО Владислав Гладкий.
Презентація інтерактивної мапи «На перехресті епох та націй». Херсон, вересень 2025 року. Суспільне Херсон
Для створення інтерактивної карти використали матеріали з настінного календаря "Ханська Україна". Благодійна організація "Кримськотатарський культурно-спортивний центр "Куреш" разом з істориком з Криму Олексою Гайворонським видав календар 2015 року, розповіла Лейла Джаксім.
"Кожна локація говорить про міста, містечка, села, які тоді були на лівому березі Дніпра і належали до території Кримського ханства. З першої анексії Криму всі ці землі були зачищені від кримських татар Катериною II, багато людей вимушені були переселитись: хто в Крим, хто – в Туреччину, хто – в Румунію", — говорить Лейла.
Родини, які дарують дітям дім
Під час святкування Дня міста у Херсоні також провели День усиновлення. Це свято для родин, які виховують дітей-сиріт. У Херсоні зараз 79 сиріт живуть у сім’ях, а ще 125 дітей перебувають на обліку, бо опинилися у складних життєвих обставинах.
"Я виховала п’ятьох онуків. Зараз зі мною живе найменший — він у 8 класі, а решта вже дорослі, мають свої сім’ї. Моя донька загинула, син має інвалідність, а невістка пішла. Тому я сама займаюся онуками", — розповідає Світлана Колесникова.
Херсонка Світлана Колесникова, яка виховала п’ятьох онуків, вересень 2025 року. Суспільне Херсон
"У мене троє дітей. Іноді буває важко, особливо коли обстріли — страшно, ситуації різні. Діти, здається, вже звикли до цього, хоча насправді до такого не звикаєш. Вони дуже дружні й добрі. У нас є всиновлена дівчинка і ще одна під опікою — вона нещодавно з’явилася в нашій сім’ї, у неї теж складна доля. Але вона вже звикла, називає нас мамою й татом, любить танцювати", — говорить Леся Четверякова.
Діти на відзначенні Дні усиновлення у Херсоні, вересень 2025 року. Суспільне Херсон
До Дня міста відзначили родини опікунів, усиновлювачів та піклувальників, розповіла заступниця Херсонського міського голови Наталія Чорненька.
"Ці родини виконують важливу справу — вони виховують дітей, дарують їм тепло, любов і турботу. Це дуже потрібно, щоб усі наші діти колись повернулися додому. Ми підтримуємо такі сім’ї, у місті розробляють програму "Діти Херсона", яка допоможе родинам, мотивуватиме народжувати дітей і повертати сім’ї до Херсона, щоб місто знову розквітало", — каже чиновниця.
"Любий Херсоне": мистецтво крізь вікно
Учні дитячої художньої школи намалювали квіти-салюти та відомі місця Херсона під час пленеру. Ці роботи були створені ще у мирний час, говорить заступниця директора Оксана Кузнецова. З дитячих малюнків зробили колажі й показали їх на виставці "Любий Херсоне". Зараз художня школа працює дистанційно — у ній навчаються понад 600 дітей, з них 40 — залишаються у Херсоні.
Роботи херсонських дітей, намальовані у мирні часи, на виставці до дня міста, вересень 2025 року. Суспільне Херсон
"Коли ми вішали малюнки, вони почали трохи згортатися, і ми придумали, як це виправити. Потім я подивилася і зрозуміла: це ж схоже на пластикові рами наших вікон, а за ними — наш прекрасний Херсон", — розповіла Оксана.
Мрії під обстрілами
Попри артилерійські обстріли, міни під ногами, небезпеку від російських дронів та авіації, херсонці продовжують жити й працювати. Мріють про тишу, мир і Перемогу.
"Нам потрібна Перемога — тоді настане тиша й спокій. Після цього почнеться відродження, бо зараз Херсон дуже страждає, і нам доведеться багато працювати, щоб відновити місто", — говорить херсонець Борис Гойна.
"Я вважаю, що наше місто — одне з найкрасивіших на півдні України. Воно завжди було справжньою окрасою серед інших міст. Бажаю херсонцям миру, а тим, хто зараз далеко, — повертатися додому. Разом ми знову будемо жити, як раніше, а, можливо, навіть ще краще", — каже Валентина Танчик.
"Перемоги, щоб ми вигнали ворога з нашої землі, і нам вже потрібно відновлюватись, нам вже потрібно втілювати життя, мрії наших дітей", — побажала Світлана Думинська.
