Попри поширені в соцмережах заяви про нібито масовий наплив трудових мігрантів з країн Азії та Африки, реальні цифри свідчать про протилежне: кількість іноземців, які приїжджають працювати в Україну, нині істотно нижча, ніж була до повномасштабного вторгнення РФ.
Про це у коментарі Укрінформу повідомив доктор економічних наук, експерт з міграційної політики та розробки фінансово-банківських програм для мігрантів і діаспори Андрій Гайдуцький.
За його словами, до 2022 року Україна щороку залучала в середньому 20-25 тис. нових іммігрантів за робочими візами. Загалом же, уточнив експерт, до війни в Україну приїжджало 60-80 тис. іноземців, зокрема для навчання та створення родин з громадянами України.
«З початком війни ця кількість різко скоротилася: дозволи на роботу отримали лише 8 тис. іноземців, а загальна кількість новоприбулих скоротилася до 17-18 тис. на рік», – зазначив експерт.
Він наголосив, що інформація про «масову міграцію» в Україну не відповідає дійсності. Згідно зі статистикою Державної служби зайнятості, у 2021 році кількість виданих дозволів на роботу в Україні становила 21,8 тис., тоді як у 2025 році трудові візи отримали лише 9,5 тис. іноземців.
«Найбільше серед них громадян Туреччини – 1,4 тис. осіб. Також до України прибули близько 900 громадян Індії, стільки ж узбеків, 600 азербайджанців і приблизно така ж кількість громадян Бангладеш», – уточнив експерт.
Він додав, що серед тих, хто отримує дозволи на роботу, є й представники розвинених країн – зокрема, Великої Британії, США та Франції.
Гайдуцький наголошує, зважаючи на статистику, говорити про якісь великі масштаби приїзду іноземців недоцільно. «Це – хайп, така інформація розганяється телеграм-каналами, які вороже налаштовані до України та не зацікавлені в розвитку держави», – вважає експерт.
Водночас, за його словами, кадровий дефіцит дедалі більше змушує український бізнес шукати працівників за кордоном, а готовність наймати іноземців у 2026 році вже висловили 27,5% роботодавців – це понад 5 тис. підприємств з тих, хто розглядає можливість найму персоналу.
«Найбільше таких роботодавців у Київській області – близько 530 підприємств. Далі йдуть Львівська область (354), Рівненська (326), Дніпропетровська область, а також Київ, де залучати іноземних працівників готові 247 компаній», – розповів експерт.
Серед галузей найбільший попит на іноземну робочу силу фіксується у переробній промисловості – понад 1,1 тис. підприємств. Також іноземців готові наймати у сфері освіти (900 підприємств), охорони здоров’я (726), оптовій та роздрібній торгівлі, а також у сільському господарстві.
Гайдуцький переконаний, що імміграція є важливою складовою економічного розвитку держави. «Якщо ми подивимося на кореляцію між рівнем розвитку країни і рівнем залучення іммігрантів, то чим розвиненіша країна, тим вищий рівень імміграції. У світі немає жодної бідної країни з високим рівнем іммігрантів!» – наголосив експерт.
На його думку, громади та місцева влада мають бути зацікавлені у залученні іноземців, адже це напряму впливає на економічну активність регіонів.
«Через урбанізацію в невеликих містах фактично відбувається депопуляція. Українців у працездатному віці залучити на роботу і на проживання в районному центрі дуже непросто. А якщо приїжджатимуть іноземці і займатимуть ті робочі місця, які полишають українці, – розвиватиметься бізнес. Як наслідок, самі українці залишатимуться в громадах, оскільки зростання популяції формує нові можливості для розвитку, в першу чергу, сфери послуг», – аргументує Гайдуцький.
За його словами, близько 90% іноземців, які перебувають в Україні, є людьми працездатного віку, і значна частина з них так чи інакше залучена до ринку праці, сплачує податки і формує внутрішній попит на товари та послуги.
Також експерт вважає, що значна частина іноземців розглядає Україну як проміжний етап перед переїздом до країн ЄС, однак навіть тимчасове перебування таких людей, за його словами, створює додатковий економічний ефект.
«Кожний мігрант, який приїжджає, є споживачем українських товарів і послуг. Він є платником податків, створює попит у сфері транспорту, хостелів, готелів і обслуговування населення. Ми маємо використовувати цей транзитний потенціал», – підсумував експерт.
Як повідомляв Укрінформ, успішне економічне відновлення країни потребує 4,5 млн додаткових працівників.
