Фокус західних лідерів на безпековій архітектурі «після війни» створює ризики для України, оскільки припинення вогню можуть інтерпретувати як завершення війни та підставу для згортання підтримки.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.
«Перспектива тут дуже обмежена. Тому що це "після" може настати в інтерпретації Заходу дуже швидко — мовляв, бойові дії припинилися, значить, війни більше немає. Хоча ми прекрасно розуміємо: припинення вогню — це не кінець війни», — зазначив Гончар.
За словами експерта, у такій логіці може домінувати підхід: «Війна ж закінчилася, навіщо витрачати такі великі кошти на підтримку України? Нехай якось самі».
Гончар звернув увагу на внутрішньополітичні процеси у країнах Заходу. «Плюс вибори. В одних країнах строкові, в інших дострокові. Прихід нових політичних сил, часто з абсолютно іншими поглядами. Ми це вже бачимо», — зауважив він.
Як приклад експерт навів Словаччину. «Попередній словацький уряд був активним прихильником України. Набуття нами статусу кандидата в ЄС — значною мірою заслуга Словаччини часів прем’єрства Едварда Гегера. Перша система ППО, яку ми отримали, теж була словацькою. А тепер, за прем’єрства Роберта Фіцо, ми бачимо діаметрально протилежну політику», — підкреслив Гончар. Він також згадав позицію прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана.
Експерт підкреслив, що навіть зараз Україна стикається з нестачею ресурсів. «Ми, відверто кажучи, не купаємося в потоці допомоги. Ми постійно говоримо про нестачу ракет для ППО, про дефіцит озброєння, про фінанси», — наголосив він.
Водночас, за його словами, у випадку інших криз Захід знаходив значно більші кошти. «Коли була криза у Греції, €300 мільярдів знайшли миттєво. Коли був COVID — знайшовся трильйон. А тут конфіскація російських активів, яка давно напрошується, — ні, не можна. Нашкребли €90 мільярдів, і то на два роки», — підсумував Гончар.
Фото Укрінформу можна купити тут
