За інформацією: Суспільне Херсон.
Пастор Павло Смоляков, Херсон, 6 березня 2024 року. Фото: Суспільне Херсон
Аби розв'язати питання з порятунком дітей він подзвонив пастору в рідну церкву та попросив готувати місця для дітей. За його словами, в Будинок малюка їх не можна було повертати, бо там немає ніякого укриття, і всюди — великі вікна. Павло каже, поговорили з адміністрацією закладу, і вони погодились, щоб дітей перевезли в безпечне місце.
"У нас цокольне приміщення, воно більш-менш обладнане. В нас тут було і тепло, і сухо, і їжа, і вода гаряча й холодна. В нас були класи. Ми поділили цих дітей по групах, як вони там були, і в нас кожна група була у своєму класі. Там було велике приміщення, зал, де вони могли гратися, робити якісь заняття, вправи, просто їсти. Тому війна для нас почалася саме отак”.
Приміщення церкви поділили на дві частини: в одній — жили діти, в другій — проводили богослужіння, розповідає Павло.
