За інформацією: Суспільне Херсон.
Головна зберігачка краєзнавчого музею Алевтина Мелентьєва. Херсон, грудень 2025 року. Суспільне Херсон
В Давньому Єгипті – бог Сонця Ра плив на човні по небу, в Японії – півні на сідалах закликають богиню Аматерасу, в Австралії схід сонця пов’язували зі сміхом птаха кукабари. Символи зміни дня й ночі у різних народів водночас різні й схожі, розповідає головна зберігачка музею Алевтина Мелентьєва. Щорічне відродження сонця святкували після дня зимового сонцестояння.
"Зазвичай найкоротші дні року припадають на 21–23 грудня. А вже з 24-го сонце затримується на небі трохи довше — починається його"відродження", а разом з ним і відродження нового року. Символом духовного відродження є народження Ісуса Христа. Точна дата невідома, але у Стародавньому Римі з середини IV століття почали святкувати Різдво в ніч з 24 на 25 грудня. З того часу збереглися традиційні символи: різдвяна зірка, волхви з дарунками. Саме тоді Різдво стало одним із найочікуваніших свят — його чекають і дорослі, і діти, бо це час подарунків і радості", — пояснила Алевтина.
Елла Громова показує іграшку з новорічної колекції музею. Херсон, грудень 2025 року. Суспільне Херсон
Музейна колекція ялинкових прикрас та іграшок евакуйована у більш безпечні регіони України, розповіла наукова співробітниця Елла Громова. Нові експонати знаходять на вулицях Херсона, також їх передають жителі міста. Вже зібрали серію іграшок-ведмедиків.
"Це ведмедик Тедді, який нам передав наш колега Олександр. Це справжній ведмедик Тедді. Його історія почалася у 1901 році. Іграшку створила німецька швачка Маргарет Штейфф і назвала на честь президента США Теодора Рузвельта — Тедді. Чому саме так? Тоді була популярна історія: Рузвельт на полюванні врятував маленького ведмедика, не дав його вбити. Цей вчинок усі підтримали, і на честь нього з’явився знаменитий ведмедик Тедді", — розповіла про один з експонатів колекції Елла Громова.
Наукова співробітниця Елла Громова показує ведмедика Тедді з колекції музею. Херсон, грудень 2025 року. Суспільне Херсон
Майже через сто років після появи ведмедика Тедді Тай Уоррен створив колекцію м’яких ведмедиків Beanie Babies, каже наукова співробітниця. Їх назвали так, бо вони дуже приємні на дотик і зручні для дітей — можна посадити, обійняти.
"Цю колекцію нам передав херсонець, який виріс і вирішив, що іграшки мають жити далі в музеї. Серед них є й знайомий усім Вінні-Пух із книги Алана Мілна. А ось цього ведмедика ми отримали буквально позавчора: наша співробітниця йшла на роботу і побачила його на вулиці — у Херсоні часто можна зустріти іграшки на лавках чи під деревами. Вона принесла його до музею, щоб він теж став частиною нашої історії", — розповіла Елла.
Наукова співробітниця Елла Громова показує ведмедиків Вінні-Пухів, які є у колекції музею. Херсон, грудень 2025 року. Суспільне Херсон
ЇЇ колега Вікторія Філенко розповіла про ведмедика Мишка, який тепер є експонатом музейної колекції. Каже, у нього особлива історія — у мирний дім влучив снаряд, усе розлетілося, але Мишко не впав. Він довго тримався, гойдався, а коли впав на землю, його знайшли співробітники й принесли до музею. Ця історія надихнула Вікторію на вірш:
"Це просто ведмедик? Ні. Він талісман, Характер сталевий, хоч плюшевий стан. На диво херсонцям секрет один знав — Він ключ від хоробрості міцно тримав. Тепер у музеї він час свій проводить, Своїм існуванням всім людям доводить, Що зірка завжди після темряви сходить".
Співробітниця музею Вікторія Філенко показує ведмедика, який потрапив до музею після обстрілу у Херсоні, грудень 2025 року. Суспільне Херсон
Традиції зустрічі Різдва у Херсоні
З різдвяною зіркою наші пращури сідали за святковий стіл. До її появи годували худобу, встеляли соломою підлогу й стіл, ставили дідуха на покуття, запалювали свічку. Під скатертину клали часник від злих духів і монети – на достаток. У Херсонській центральній бібліотеці зібрались постійні відвідувачі, щоб згадати традиції зустрічі Різдва Христового.
"Весь колектив нашої бібліотеки долучився. Виникла така ідея: познайомити саме з традиційним Різдвом, те, що передається з покоління в покоління. Мені б хотілось, щоб в першу чергу для дітей це був перший крок до усвідомлення того, ким ми є, ми українці, ми маємо свої традиції, свою культурну спадщину, і вона формувалась протягом століть", — розповіла бібліотекарка Тетяна Коваленко.
Бібліотекарка Тетяна Коваленко. Херсон, грудень 2025 року. Суспільне Херсон
Різдвяну кутю готували разом. Мак для неї розтирали у макітрі, розповіла відвідувачка бібліотеки Тетяна Криницька.
"У нас в родині кутю ми готуємо, і щороку, це в нас традиція така. Вся сім’я куштує цю кутю, і всім дуже подобається. Як ми тут робили: пшениця, родзинки, горіхи, мед, на узварі. Та будемо варити, хоча настрій такий. Ну нічого. Ми сподіваємось, що все буде добре. Хлопчики наші переможуть, і буде в нас мир і будемо ми жити, як і раніше жили" — каже Тетяна.
Святова кутя, Херсон, грудень 2025 року.
Лідія Усиченко – на заході в образі Солохи. До бібліотеки прийшла з донькою Анною.
"Мені завжди було класно до війни, а зараз, коли війна, то немає такого, що хочеться, як сказати, не хочеться святкувати якесь свято – Новий рік, Різдво чи ще якесь. День народження теж не такий якийсь", — каже Анна.
"Ми готуємось, але вже не так. Настрій такий собі, не дуже, у двох словах, якщо сказати, ми не відчуваємо свята у зв’язку з такими обставинами, хочеться свята, але вже якось не так", — говорить Лідія.
Святвечір для дітей у бібліотеці Херсона, грудень 2025 року .
Вероніці – 15 років. І такім заході дівчина бере участь вперше, колядку співає також
"На жаль, не колядувала. Бо до війни, я коли була маленька, я жила в селі, і мені, на жаль, не довелося, бо я була дуже маленька, мене не вчили. Потім, коли я переїхала, це було теж до війни, мене вчили, але я не пішла тоді колядувати", — каже Вероніка.
Вікторія на Різдво колядує не вперше. Але, каже, тільки минулого року дізналась, що на свята важливо привітати якомога більше людей, щоб у всіх в Україні був мир, щастя і добробут.
Діти готуються до святкування у бібліотеці. Херсон, грудень 2025 року. Суспільне Херсон
"Тому ми вдягли святковий одяг і пішли колядувати, нести світло та нагадувати про наші традиції. Ходили по вулиці, вітали сусідів, бажали добра. Цього року теж хочемо, якщо буде можливість, знову пройтися і привітати всіх зі святом", — розповіла Вікторія.
Від волонтерських організацій діти отримали подарунки.
"Їх передали з Німеччини, там обирали подарунки для хлопчиків і дівчаток, і що саме цікаве, що передавали діти. Це головне – це посмішки дітей, головне – настрій", — говорить голова херсонської філії міжнародного БФ "Патріот ЮА" Максим Ревега.
Янголята з вати
Світлана Русин готується до майстер-класу: "Я приходжу в хаб під час війни. Я працюю з нашими відвідувачами й зустрічаю з радістю, якраз іще війна йде в нас, на жаль. Але ми намагаємось працювати, жити. І не просто виживати, а жити".
Майстриня хабу «На розі» Світлана Русин. Херсон, грудень 2025 року. Суспільне Херсон
Майстриня хабу "На розі" створює настрій та казкову атмосферу — запалює свічки, прикрашає трескури – дерев’яні черевики, надіслані норвезькими друзями, розкладає новорічні прикраси. На ялинку розвішує авторські іграшки з вати. Почали їх робити у 2021 році.
Новорічні прикраси та ліхтарик у хабі «На розі». Херсон, грудень 2025 року. Суспільне Херсон
"Тоді хотілося мені керамічних облич, наприклад, ось цієї лялечки. Це теж у мене була форма, але кераміка, яка запікається, дуже цікаво. Починала я з них і закінчила я це все тим, що я зараз своїм відвідувачкам на майстер-класі так само розповідаю, що все-таки повністю іграшка зроблена з вати вона краща набагато краще і легша. Кожен рік починаючи з серпня місяця я починаю їх робити й розсилаю, оскільки нас зараз розкидало по всім куточкам нашої планети, то от так само в різні куточки вони і їдуть як подарунки, як нагадування про Херсон, нагадування про рідну домівку", — розповідає Світлана.
Учасниці майстер класу у хабі «На розі» разом з майстринею Світланою Русин. Херсон, грудень 2025 року. Суспільне Херсон
Медична вата, пензлик, клей – майстриня робить відтиск з обличчя ляльки. Магія створення різдвяного янголяти починається.
"Пензликом все розрівнюємо ось таким чином, змочуєте, ви зразу побачите, як намокає, і дуже гарно видно усі частинки — особливо де у нас ніс, губи. Буває так, що просто не уникнути ось цих складочок на підборідді, якомога краще їх замазуйте. Намочили це все, добре розгладили всі риси обличчя, починаєте наносити клей, декілька шарів, небагато і кладете в тепле місце", — пояснює Світлана.
Одна з іграшок, виготовлених під час майстер-класу Світлани Русин. Херсон, грудень 2025 року. Фото Тетяни Ійонок
Віра Сорока — відвідувачка майстеркласу. Жінка каже, що коли побачила, як роблять таких ангелочків, була щиро здивована.
"З нічого роблять таку красу. І це таке, знаєте, і для дорослих цікаво, і для менших дітей. І оці ватні іграшки, вони, як кажуть, домом пахнуть. Тепло дому передають вони", — говорить Віра.
Янгол, виготовлений під час майстер класу Світлани Русин. Херсон, грудень 2025 року. Фото Тетяни Якушенко
"І ватні іграшки, і малювання, і все що ми робимо своїми руками, рятує нас від стресів, які ми тут переживаємо. Ми живемо, в яких обставинах, тут дуже тяжко нам. І ми сюди йдемо, тому що тут любов, увага, така надія на краще", — розповіла відвідувачка майстеркласу Тетяна Якушенко.
Різдвяних янголят відвідувачі майстеркласів доробляють вдома, прикрашають ними ялинку. Фото вже готових виробів висилають Світлані.
