Єврокомісія представила План дій з електрифікації, щоб зробити Європу першим континентом, що працює на електроенергії, а також оголосила про перегляд системи торгівлі викидами.
Про це повідомила пресслужба Єврокомісії, передає кореспондент Укрінформу.
В Єврокомісії визнають, що залежність Європи від імпортованого викопного палива неодноразово піддавала її геополітичним потрясінням, які призводили до зростання цін на енергоносії як для домогосподарств, так і для компаній, а також знизили конкурентоспроможність ЄС.
«Хоча 70% електроенергії ЄС на сьогодні виробляється з власних джерел чистої енергії, рівень електрифікації попиту на енергію за останнє десятиліття зупинився на рівні 23%. Тому нам потрібно прискорити електрифікацію енергоспоживаючих секторів, зокрема промисловості, транспорту та будівель», — впевнені в Єврокомісії.
Для підтримки цієї амбіції орієнтовну ціль електрифікації оцінено на рівні 46% до 2040 року, це дасть змогу скоротити витрати на імпорт викопного палива на €260 мільярдів на рік.
План електрифікації зосереджений на скороченні розриву в цінах між електроенергією та викопною енергією. Зокрема, європейці прагнуть зрівняти "умови гри" між електроенергією та газом, адже різниця в цінах часто перешкоджає переходу до енергетично чистіших варіантів, таких як теплові насоси, електромобілі та електричні промислові процеси, по всій Європі.
Щоб вирішити цю проблему, запропоновано надати державам-членам можливість зменшити мережеві збори для певних груп споживачів та податки для енергоємних підприємств. Також План електрифікацї стимулює більш швидке впровадження розумних лічильників, завдяки чому споживачам буде легше заощаджувати на рахунках. Пропозиція спрямована й на те, щоб електроенергія не оподатковувалася більше, ніж газ.
План дій також пропонує рішення для зниження початкових витрат на технології електрифікації в ключових секторах попиту, таких як будівництво, транспорт і промисловість. Він визначає широкий спектр інструментів, які можна мобілізувати, такі як використання схем соціального лізингу, фінансові інструменти СТВ, включаючи Соціальний кліматичний фонд і Банк промислової декарбонізації, механізм ринку чистого тепла.
«Сьогодні ми пропонуємо зробити Європу першим у світі континентом, що працює на електроенергії. Від зниження цін на електроенергію до адаптації нашого вуглецевого ринку до мінливих глобальних реалій — це також план інвестицій та незалежності. Щоб зберегти чистий перехід на правильному шляху, полегшити ситуацію в нашій промисловості та підтримати декарбонізацію», — заявила Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії.
Як зазначають у пресслужбі, з моменту свого запуску в 2005 році Система торгівлі викидами ЄС (СТВ) дала свої результати у вигляді понад €270 мільярдів доходів, які були реінвестовані в інновації, промислову декарбонізацію та модернізацію європейської енергетичної системи.
Водночас СТС допомагає Європі скоротити викиди на 50% у секторах, які вона охоплює. Ця ринкова система забезпечує передбачуваність у всіх країнах ЄС, ідеться у поясненні.
Тим часом в Євросоюзі визнають, що геополітичний та економічний контекст змінився, і промисловість ЄС перебуває під зростаючим тиском. Отже, ЄС повинен модернізувати основу політики декарбонізації — систему торгівлі викидами.
Очікується, що перегляд системи торгівлі викидами, про який також було оголошено сьогодні, принесе полегкість для промисловості, зберігаючи при цьому важливу роль СТВ у кліматичній та енергетичній трансформації відповідно до Закону ЄС про клімат.
Документ пом'якшує щорічні темпи скорочення квот на промислові викиди вуглецю (так званий лінійний коефіцієнт) до 3,7% на 2031 — 2035 роки та 1,7% на 2036 — 2040 роки, роблячи траєкторію більш поступовою та узгодженою з рівнем внутрішніх кліматичних амбіцій.
До 2% високоякісних міжнародних кредитів дозволять фінансувати проєкти декарбонізації за кордоном та забезпечать перепочинок у 2036 — 2040 роках, коли скорочувати викиди у Європі стане складніше.
Наголошується, що оновлена СТВ працюватиме за рахунок інвестицій. Банк промислової декарбонізації матиме 100 млрд євро фінансування, спрямованого на промислову декарбонізацію по всій Європі.
"Інвестиційний стимулятор СТВ буде доступний до 2030 року як перший етап. Інноваційний фонд СТВ продовжуватиме підтримувати перше комерційне застосування інноваційних чистих технологій у широкому колі секторів. А держави-члени будуть зобов'язані витрачати 50% своїх національних доходів від СТВ на інвестиції в декарбонізацію. Йдеться про понад €100 мільярдів інвестицій до 2030 року», — зазначається у повідомленні.
Фонд модернізації продовжить підтримувати держави — члени ЄС із низьким рівнем доходу від модернізації енергетичних систем та промислової трансформації.
Безкоштовний розподіл квот для компаній триватиме після 2030 року та буде тісніше пов'язаний з інвестиціями в декарбонізацію в Європі. Національні доходи від СТВ повинні бути реінвестовані.
Окрема пропозиція стосується збільшення безкоштовного розподілу квот для промисловості на €6 мільярдів на період 2026 — 2030 років. Для секторів, на які поширюється дія Механізму коригування вуглецевих викидів на кордоні (CBAM), скорочення безкоштовного розподілу буде сповільнено, а поступова відмова від нього триватиме до 2038 року.
Єврокомісія також пропонує реформу Ринкового стабілізаційного резерву, що доповнює квітневу пропозицію про припинення автоматичного анулювання квот на викиди із резерву.
Як повідомляв Укрінформ, Європейський Союз нинішнього року зобов'язався виділити €920 мільйонів на подальшу допомогу Україні у відновленні енергетичної інфраструктури на тлі російських ударів напередодні зими.
Фото Укрінформу можна купити тут
