Євросоюз прагне посилити свою енергетичну безпеку та зменшити залежність від нестабільних маршрутів постачання енергоносіїв після потрясінь, спричинених війною в Ірані, звертаючись до країн Перської затоки та Індії.
Про це повідомляє АР, передає Укрінформ.
Як зазначається, на саміті G7 цього тижня голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що за перші 54 дні війни в Ірані ЄС витратив на 25 млрд євро (29 млрд дол.) більше на імпорт нафти та газу, при цьому блок зіткнувся із ризиком довгострокового дефіциту авіаційного палива.
Фон дер Ляєн вказала на так званий Економічний коридор «Індія — Близький Схід — Європа» (IMEC), який, за її словами, має забезпечити більш стійкі та диверсифіковані експортні маршрути. Вона зазначила, що в майбутньому з’являться й інші транспортно-логістичні шляхи, подібні до IMEC.
Вважається, що IMEC потенційно може забезпечити ЄС більшу економічну стійкість, диверсифікацію ланцюгів постачання та зміцнити енергетичну безпеку блоку. Це особливо актуально на тлі агресивної політики Росії та поступового послаблення стратегічної залученості США в регіоні.
Хоча ЄС підтримав IMEC, підписавши меморандум про взаєморозуміння, офіційними учасниками проєкту стали лише кілька з 27 держав-членів. Водночас, як повідомив AP високопоставлений дипломат ЄС на умовах анонімності, політична підтримка IMEC всередині блоку залишається сильною.
«Зараз основна увага приділяється втіленню цієї концепції в життя за трьома основними напрямками: транспортна та торговельна інтеграція, енергетична інтеграція та цифрова інтеграція», — зазначив дипломат. Це може передбачати, серед іншого, будівництво нових трубопроводів та ліній електропередач.
Фон дер Ляєн та голова Європейської ради Антоніу Кошта під час зустрічі лідерів ЄС у квітні заявили, що блок «готовий об’єднати зусилля з країнами Перської затоки», щоб допомогти створити нову енергетичну інфраструктуру, яка дозволить оминути гарячі точки конфлікту, такі як Ормузька протока.
Речник Міністерства закордонних справ Франції Паскаль Конфавре підтвердив виданню, що лідери країн «Групи семи» обговорюють способи фінансування та будівництва інфраструктури, в тому числі наземної, яка дозволить оминути Ормузьку протоку».
Пресслужба ЄС відмовилася надати орієнтовні терміни реалізації проєкту.
Маршрут IMEC має проходити через Ізраїль, який активно підтримує цю ініціативу. Минулого року прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу після переговорів зі своїм індійським колегою Нарендрою Моді назвав це «дуже революційним та трансформаційним проєктом, який ми хочемо втілити в життя».
Однак співзасновниця ізраїльської «Коаліції за регіональну безпеку» Ліанна Поллак-Давид нещодавно зазначила, що без нормалізації відносин між Ізраїлем та Саудівською Аравією IMEC не може бути по-справжньому реалізований.
Саудівська Аравія наполягає, що нормалізація відносин з Ізраїлем можлива лише за умови чіткої перспективи створення палестинської держави, чому наразі протистоїть уряд Нетаньягу.
Ще одним проєктом є Great Seas Interconnector (GSI) — підтримуваний ЄС підводний електрокабель завдовжки 1208 кілометрів, який має з’єднати енергосистеми континентальної Європи, Кіпру, а згодом — і з Ізраїлем. Проєкт GSI застряг у бюрократичних процедурах щодо його фінансування, але його розглядають як важливий крок до подолання енергетичної ізоляції Кіпру та Ізраїлю. Крім того, у перспективі він може стати частиною ширшої інфраструктури IMEC та забезпечити енергетичний зв’язок з Індією.
Ні фон дер Ляєн, ні Кошта поки не розкрили конкретних деталей щодо проєктів, які можуть увійти до IMEC. Водночас один із чиновників ЄС повідомив AP, що Брюссель планує заохочувати європейські компанії інвестувати в проєкти відновлюваної енергетики в країнах Перської затоки для забезпечення майбутніх потреб Євросоюзу.
Як повідомляв Укрінформ, багато покупців нафти адаптувалися до перебоїв у постачанні, забезпечивши альтернативні Ормузькій протоці маршрути, тому прямого повернення до структури торгівлі, як було до війни США та Ірану, не буде.
