З 1 березня в Україні набуло чинності нове регулювання фармацевтичного ринку, яке мало б призвести до зниження цін на деякі лікарські засоби майже на 30%. Однак аналіз ситуації показує, що це здешевшання є радше ілюзією, аніж реальним зниженням вартості ліків для українців.
Цінові маніпуляції виробників
Українські виробники швидко погодились з ідеєю президента щодо зниження цін на ліки на 30%, і заявили, що негайно зменшать вартість своїх препаратів. Невже фармгіганти так легко погодились скоротити свої прибутки?
Не все так просто. Зниження цін на препарати для них пройшло майже безболісно, адже відбулося після суттєвого їхнього підвищення. Починаючи з жовтня минулого року, вітчизняні виробники систематично збільшували вартість ліків. Пік здорожчання припав на січень 2025 року, коли вартість препаратів зросла на понад 30%. За даними видання «Економічна правда», з 1 березня ліки зі списку МОЗ стали дешевшими на 25% порівняно із піковими показниками у січні.
«1 березня порівняно з початком лютого ціни на них в середньому зменшилися на 15%. Порівняно із січнем падіння становить 25%. Проте слід врахувати, що на початку 2025 року ціни, які були більш-менш стабільні весь попередній рік, різко зросли. Порівняно з листопадом 2024 року – майже на 20%», — пише видання.
Економічний експерт Юрій Гаврилечко також відмічає, що вартість лікарських засобів з початку березня повернулися до рівня, який був наприкінці минулого року.
«Здавалось би, можна радіти й бігти купувати «дешеві ліки». Проте реальність виявилась дещо іншою. По-перше, перед тим, як «здешевіти» ліки… дещо піднялись у ціні, а частина із «дешевого списку» дорожчала всі роки повномасштабної війни. Так, наприклад, «Тонорма», яку я іноді приймаю від тиску, зросла в ціні з 2022 по 2025 в ТРИ РАЗИ(!). І… дійсно, зараз подешевшала, повернувшись до ціни початку минулого року«, – написав він.
Таким чином, коли в березні ціни майже повернулися до того ж рівня, що був перед їхнім різким зростанням, це було подано як значне зниження, хоча насправді вартість залишилася такою ж, як пів року тому.
Водночас поряд із хоч і не значним, але зниженням цін на сотню популярних ліків, виробники підняли вартість тих препаратів, які не потрапили до списку МОЗ. Через це на українському фармацевтичному ринку склалась дещо абсурдна ситуація, коли ціни на один і той же препарат, але з різним дозуванням або кількістю таблеток в упаковці суттєво відрізняються.
«Наприклад, «Ранітидин-Дарниця» продається в упаковках по 20 та 10 таблеток. Більша потрапила в список із 100 обраних і за місяць подешевшала із 75 грн до 55 грн, а менша, яка не потрапила до списку, коштує ті самі 40 грн. Тобто тепер у київських аптеках більша упаковка препарату може бути дешевша, ніж менша», — пише видання «Економічна правда».
За даними сайту tabletki.ua, значно здорожчали й імпортні препарати. Наприклад відомий спрей для горла «Тантум верде» у березні здорожчав на 40 гривень, як і відомі ліки від кашлю «АЦЦ Лонг».
«Недоотриманий дохід по тих позиціях, на які ціни зменшились, компенсуються через зростання цін на інші ліки. Нагадаю, що якщо підприємство продемонструє незабаром збитки, то потім потерпатиме від перевірок з боку податкової і втратить набагато більше. Тож ціни, загалом, лише зростають. У підсумку – нульовий ефект для гаманця українців», – пояснив економічний аналітик Юрій Гаврилечко.
Спірний список топ-100
Дуже багато запитань, особливо у лікарів викликає й сам список топ-100, опублікований Міністерством охорони здоров’я. Важливим є той факт, що цей перелік було створено не на основі рекомендацій лікарів чи на прохання пацієнтських організацій, а за пропозиціями самих виробників. Наприклад, фармацевтична компанія «Дарниця» запропонувала знизити ціни на 20 своїх препаратів. Але знову є нюанс: одні й ті ж препарати з цього списку займають по кілька позицій, бо мають різне дозування чи різну кількість таблеток в упаковці.
Так, наприклад, популярний знеболювальний засіб «Цитрамон-Дарниця» зайняв дві позиції лише через те, що продається в різних упаковках: 10 таблеток і 20 таблеток.
А у випадку з «Аскорбінкою» від АТ «Київський вітамінний завод», яка зайняла аж 9 позицій у списку, зіграли роль різні смаки.
Лікарі розкритикували підхід до формування списку топ-100.
«Моя позиція чітка. Якщо і знижувати ціни, то не на 100 найпопулярніших ліків, а на 100 потрібних ліків», — зазначив лікар-анестезіолог Іван Черненко.
Він звернув увагу на те, що в списку переважають препарати без доведеної ефективності, а деякі з них навіть заборонені в Європі. Водночас у списку практично немає життєво необхідних препаратів для хронічно хворих.
Окрім того, лікарі вважають, що такий підхід до регулювання спонукатиме українців займатися самолікуванням препаратами без доведеної ефективності. «Мене, наприклад, вразило те, що у цьому списку є левоміцетин. Що лікують левоміцетином у XXI столітті? Я намагаюся зрозуміти. Окрім черевного тифу, левоміцетин нічого не лікує. Наші люди ковтають левоміцетин при будь-якому проносі, так ми їм ще й створимо умови, щоб вони його їли ще більше. Тобто ми, виходить, допомагаємо людям займатися нісенітницею, м’яко кажучи, заохочуємо їх», — зазначив відомий педіатр та медичний експерт Євгеній Комаровський.
На його думку, ціни потрібно знижувати на рецептурні препарати, які є життєво важливими.
«Я вже стільки разів писав, скільки людей, замість того, щоб отримати нормальне лікування від гіпертонії чи ішемічної хвороби серця, сидять удома, смокчуть валідол і ковтають корвалол. Це фактично ліки-вбивці. Такого препарату, як корвалол, немає ні в одній країні світу. Тому що це страшна помилка. Барбітурати – це взагалі рецептурні засоби, дуже небезпечні. А ми знижуємо на це ціни, тому що людям це подобається», – наголосив Комаровський.
Чому ліки здорожчали
Як пояснює економічний експерт Юрій Гаврилечко, сам механізм «зниження» цін ліки не враховує існування ринку взагалі. «Якщо раніше аптеки отримували від виробників маркетингові платежі, що дозволяло їм знижувати ціни для покупців і конкурувати між собою, то зараз ці виплати заборонили. Заборонили під гаслом боротьби з «надприбутками аптек». Проте… до надприбутків включили маркетингові витрати(!) (тобто видатки), які виробники й так закладали у свої ціни. А коли платежі скасували, вони просто… не знизили ціни! Про що попереджали експерти. Ні, не фармринку, економічні експерти та фахівці з маркетингу», — написав він.
Що це означає на практиці? Ймовірно, виробники, відповідно до маркетингової угоди, надавали аптекам знижки близько 25%. Після заборони маркетингових угод виходить, що виробник економить ці 25%. Водночас він зобовʼязаний знизити ціни на 30% на виключний перелік ліків.
Що у підсумку? В реальності виробники знизили ціни на препарати, які увійшли в перелік топ-100, тобто кожен з заводів зменшив вартість на близько два десятки препаратів в середньому на ці ж 25% (тобто за рахунок аптек). Але водночас ціни на інші ліки українського виробництва зросли, що може говорити про те, що надприбутки заводів не просто не зменшились, а навпаки, зростають.
Разом з тим, уряд дозволив аптекам робити власну націнку на ліки до 35% для безрецептурних препаратів і визначив регресивну шкалу для рецептурних (від 10 до 25% залежно від вартості препарату). Таке рішення є логічним, адже раніше аптечні пункти, особливо малі і ті, що знаходяться у селах та прифронтових районах, виживали за рахунок маркетингових угод.
Для звичайних споживачів це означає, що вони будуть змушені платити повну вартість ліків, бо знижки та бонуси, які раніше працювали за рахунок маркетингу, більше не діятимуть.
За словами засновника сервісу liki.ua Юрія Черткова, у продажі здешевшають лікарські засоби лише на визначений перелік препаратів, які й так дешеві й часто такі, що не застосовуються у країнах зі строгою регуляторною політикою. «Але аптеки шукатимуть маржу – тільки вже не в розрахунках з виробниками, а в націнках – іншого виходу економічного нема», — вважає Чертков.
А далі, на його думку, формуватиметься так зване референтне ціноутворення, ціни на деякі групи препаратів будуть стримувати законодавчо і вже імпортерам стане невигідно завозити в Україну препарати, тому доведеться шукати замінники ліків, які пропадуть з ринку. «Зрештою це вплине на якість ліків, а вже зараз створюється штучний дефіцит, скорочення асортименту й умови для підвищення цін галопуючими темпами», – прогнозує Чертков.
Реальні наслідки для ринку та пацієнтів
Загальна ситуація з цінами на лікарські засоби є неоднозначною. Попри те, що вартість ліків зі списку топ-100 повернулася до рівня жовтня 2024 року, ціни на препарати, які не увійшли до цього переліку, залишилися на січневих пікових значеннях або навіть продовжили зростати. Особливо це помітно у випадку імпортних ліків, які подорожчали ще більше.
Тож попри офіційні заяви про здешевлення ліків на третину, насправді ситуація виглядає зовсім інакше. Виробники фактично обманули президента, пообіцявши історичне зниження цін на ліки на 30%. У сухому залишку фармацевтичні компанії-гіганти залишилися у виграші, аптеки вимушені боротись за виживання, а споживачі, тобто ми з вами, змушені й далі купувати дорогі медикаменти.
obozrevatel.com А_Степовой
