
Корупційний скандал в Україні може позначитися на рівні економічної підтримки, але не вплине на військову допомогу, вважає старший науковий співробітник Атлантичної ради, колишній президент Freedom House Адріан Каратницький.
Про це він сказав у інтерв’ю Укрінформу.
«Я вважаю, що це може вплинути на рівень підтримки. Не думаю, що це призведе до припинення допомоги – більшою проблемою може бути надходження допомоги в українську економіку, але не військової підтримки», – сказав експерт.
Може бути більше затримок, бажання бачити механізми контролю, додав він.
За словами Каратницького, на Заході зростає занепокоєння, оскільки «так багато міністерств і так багато сегментів уряду виявилися пронизаними високим рівнем корупції і певною мірою навіть зв’язками з Росією та російською розвідкою».
На його думку, Президент України має можливість запобігти деяким з цих проблем, вживши рішучих заходів, які покажуть, що «він не перешкоджає розслідуванням і використовує свої інструменти впливу для повної співпраці з ними», а також готовий до змін в уряді й «абсолютно нового поєднання сил, що потребуватиме консультацій з реформаторами, антикорупційними групами, громадянським суспільством, волонтерським сектором і демократичною патріотичною опозицією». Каратницький уточнив, що має на увазі необхідність включення до уряду технократів та фахівців, котрі не були пов'язані з корупційними схемами.
Як повідомляв Укрінформ, 10 листопада НАБУ заявило про спецоперацію з викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом.
Основним напрямом діяльності злочинної організації було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів НАЕК «Енергоатом». Розмір цієї неправомірної вигоди становив від 10% до 15% від вартості контрактів.
Обізнаний співрозмовник у правоохоронних органах поінформував, що працівники антикорупційного бюро провели обшуки в бізнесмена та співвласника студії «Квартал 95» Тимура Міндіча, а також у міністра юстиції Германа Галущенка, який раніше обіймав посаду міністра енергетики.
Мін'юст згодом підтвердив, що за участю Галущенка були проведені слідчі дії в межах кримінального провадження.
Пізніше в бюро зазначили, що підозрюваними у справі є семеро осіб: бізнесмен, якого слідство вважає керівником злочинної організації, ексрадник міністра енергетики, виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки Енергоатому та четверо «працівників» бек-офісу з легалізації коштів. Затримані наразі п'ятеро.
За інформацією проєкту «Схеми», підозри оголошені Тимурові Міндічу (на аудіозаписах оприлюднених розмов фігурує як «Карлсон»), колишньому раднику міністра енергетики Ігорю Миронюку («Рокет»), виконавчому директору з безпеки Енергоатома Дмитру Басову («Тенор»), а також Олександру Цукерману («Шугармен»), Ігорю Фурсенку («Рьошик»), Лесі Устименко та Людмилі Зоріній.
Фото: Володимир Ільченк, Укрінформ
Фото Укрінформу можна купити тут
