На території Херсонської області розташовані 7, 5 тисяч пам’яток археології. Пів тисячі з них пошкоджені через бойові дії. Обласна інспекція з охорони пам’яток історії та культури зафіксувала часткове руйнування двох сотень курганів на тимчасово окупованому лівобережжі.
Російські військові використовують домінуючі висоти для своїх бойових позицій, перекопують культурні шари та руйнують пам’ятку, розповів заступник начальника обласної інспекції Денис Сікоза на зустрічі з науковими співробітниками обласного краєзнавчого музею до Дня археолога.
Майже всі відрізки історії України представлені на території області. Це поховальні споруди – кургани, їх переважна більшість у південних степах. А також короткострокові стійбища і поселення народів, які мешкали в різні епохи: від мисливців на мамонтів та доби бронзи до часів козаччини.
Заступник начальника обласної інспекції Денис Сікоза на зустрічі з науковими співробітниками обласного краєзнавчого музею до Дня археолога, Херсон, 7 серпня 2025 року. Суспільне Херсон
«Було дуже багато кочовиків. Кімерійці, скіфи, сармати, гуни, і середньовічні кочівники включно із Золотою Ордою і татарами. А також представлені пам’ятки осілості – це хора античної Ольвії, і в нас на території Херсонської області входили майже всі городища нижньодніпровського варіанту пізньо-скіфської культури. Також у нас було представлено дуже багато черняхівських пам’яток», — говорить він.
З нових часів, продовжує Сікоза, — це фортеця Тягинь, добре знана на всю Україну. Там розташовані декілька археологічних шарів, які відносять і до доби скіфської, пізньо-скіфської, золотоординської, литовської й татаро-турецької. І також булм представлені дві незатоплені Січі – це Кам’янська та Олешківська, каже Сікоза.
Після підриву російськими військовими Каховської ГЕС оголились сотні археологічних пам’яток, які були затоплені при будівництві водосховища, продовжив археолог. Перед зведенням ГЕС їх досліджували, але це були «точкові уколи», говорить Денис Сікоза. Під водою опинились городища ольвійської хори, поселення пізніх скіфів та часів Київської Русі.
«На державному рівні прийняли рішення, що будемо досліджувати ці території, коли туди можливо буде прийти археологам. У нас відкрилась Таванська переправа, яку теж можна буде дослідити, але це справа прийдешніх поколінь, тому що навіть якщо закінчаться бойові дії, то розмінування цієї території займатиме не один десяток років. І ми не знаємо, будуть затоплювати чи ні. Якщо її будуть затоплювати, то потрібна програма, яка буде на кілька десятків років, щоб дослідити сотні пам’яток і багато з них стосуються саме української державності, бо це майже всі Січі», — сказав Денис Сікоза.
Водночас херсонські музейники поповнюють колекціїї новими експонатами, Херсон, 7 серпня 2025 року. Суспільне ХерсонЗа його словами, майже всі пам’ятки осілості перебувають на лінії бойового зіткнення. На окупованому лівобережжі поховальні споруди давніх народів армія РФ часто використовує для облаштування своїх бойових позицій.
«Ми це перевіряємо, і буває таке, що пам’ятку просто обстрілюють без видимої причини. Так у нас постраждала Кам’янська Січ включно з хрестом Костя Гордієнка, Червономаяцьке городище і дуже-дуже багато городищ», — говорить він.
Як каже Сікоза, на лівобережжі Херсонщини за допомогою дистанційного моніторингу мають підтвердження про пошкодження понад 200 курганів. Він зазначив, що після закінчення війни потрібно буде розробляти програму з їх дослідження, це повинна бути цільова програма, на яку будуть виділяти кошти, тому що дуже великий обсяг, що стосується дослідження створу Каховської ГЕС, і що стосується пам’яток, пошкоджених війною.
«Можуть бути зруйновані шари, перерізані, наприклад, бліндажем або пошкоджена споруда чи поховання. Якщо їх не дослідити, вони зруйнуються, і ми втратимо відомості», — сказав заступник начальника обласної інспекції з охорони пам’яток історії та культури Денис Сікоза.
Суспільне Херсон А_Степовой
