Термінової медичної допомоги потребують 98 політичних в’язнів – кримчан, яких незаконно утримують у пенітенціарних установах РФ або на тимчасово окупованих територіях.
Про це повідомила менеджерка проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторія Нестеренко, передає Укрінформ.
За словами Нестеренко, порівняно з даними на листопад 2024 року кількість бранців Кремля зросла на 31. На той момент вона становила 67 осіб.
Правозахисники наголошують, що основною проблемою, з якою стикаються бранці Кремля за ґратами, є систематичне ненадання їм медичної допомоги, зокрема й людям з інвалідністю, громадянам похилого віку, тим, хто має хронічні захворювання чи зазнав тортур і набув серйозних захворювань унаслідок неналежних умов утримання.
За словами правозахисників, пенітенціарна система РФ не здатна забезпечити належне медичне забезпечення і послуги або навмисно ігнорує цю потребу у випадку з українськими політв’язнями.
Центр прав людини ZMINA разом з партнерами склав Список Гафарова-Ширінга, у якому зібрано дані про політв’язнів, стосовно яких є підтверджені факти ненадання медичної допомоги. Щороку цей список збільшується.
Зокрема, у березні 2025 року у в’язниці Димитровграда Ульяновської області РФ загинув кримськотатарський в’язень Рустем Віратті. Окупанти звинувачували його в участі в кримськотатарському добровольчому батальйоні імені Номана Челебіджихана.
Впродовж двох років Віратті утримували в неволі, де його здоров’я систематично погіршувалося, а його права постійно порушувалися, що зрештою призвело до смерті політв’язня.
Станом на серпень 2025 року з цього списку вдалося вилучити лише одну людину – заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу, нині посла України в Туреччині Нарімана Джеляла.
Єдиний спосіб зарадити ситуації з політв’язнями, стан яких уже майже критичний, – це повернути їх додому, переконані правозахисники.
Як повідомлялося, на сьогодні 277 політв’язнів Криму перебувають у російських місцях несвободи, з них 157 – представники кримськотатарського народу.
