Херсонець Віктор Бутенко — моряк. З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну й окупації був змушений виїхати з міста та змінити професію. Зараз чоловік служить водолазом-сапером в одеському гарнізоні ДСНС.
До повномасштабного вторгнення Віктор будував кар’єру у морській справі — багато років працював боцманом і мав йти у рейс третім помічником капітана.
«Я повернувся з рейсу за декілька тижнів до початку війни. До останнього ми не вірили, що все-таки вона буде. Але так сталося, що почалося. На той час я був у Херсоні, я сам звідти», — розповідає Віктор.
Він згадує перші мітинги, на які виходив разом із херсонцями з вірою відстояти своє місто.
«Тоді ще російські солдати не розуміли, що з нами робити. Люди згуртувалися, їх було дуже багато. Ми були з прапорами України, лунали гасла «Слава Україні!». На першому мітингу я був трошки побитий. Десь шестеро мене били і я вже думав, що не повернуся, але все добре», — розповідає чоловік.
На одному з мітингів проти російської окупації Херсона. Віктор Бутенко
Кілька місяців він з родиною прожив в окупації. Та одного разу побачив, як у сусідній двір приїхала машина з російськими військовими. З автоматами вони вивели з під’їзду хлопця, побили його й забрали.
«Усе, я прийшов додому, сказав дружині, ми збираємося, виїжджаємо. Ми зібралися буквально за декілька годин й поїхали. Виїхали до Одеси», — згадує Віктор.
З житлом йому допоміг знайомий. Працювати вирішив піти в одеський гарнізон ДСНС.
«Перша моя посада — судноводій. Був потрібен судноводій на катер. Це моє, що я багато років вже працював в морі, я зголосився і прийшов сюди працювати. Потім трошки пізніше перевівся у водолази-рятувальники, а ще пізніше нас вже з’єднали з піротехніками, ми стали водолази-піротехніки», — розповів чоловік.
На кораблі. Віктор БутенкоВін став одним з тих, хто відразу ж кинувся на допомогу жителям Херсона, коли російська армія підірвала Каховську ГЕС.
«Був варіант, що все-таки підірвуть ГЕС. Ми розуміли, що і як відбудеться. Тому що свого часу я також трошки за освітою інженер-гідротехнік, тобто розумію, що і як відбувається з водою в таких випадках. І один із варіантів – прораховували, скажімо так, як буде. Тому коли прийшла все-таки інформація, що підірвали Каховську ГЕС, я був готовий виїжджати у ту ж хвилину, якщо буде потрібно», — каже Віктор.
Автомобіль ДСНС. Суспільне Херсон
Розрахунок одеського ДСНС виїхав до Херсона того ж дня. З собою мали катер, такий необхідний для порятунку людей.
«Страху не було. Я розумів, поставлена задача – допомагати людям. І незвично було бачити місця, де раніше я проїжджав машиною, а воно було під водою. Потрібно було катером вже цими дорогами рухатись. Хоча над дорогою була вода і ми їздили між деревами та домами. Територію я знав, розумів, але раніше я там їздив машиною, тепер потрібно було там їздити катером», — згадує рятувальник.
Віктор Бутенко. Суспільне Херсон
Віктор каже, у Херсоні в ті дні надивились усього. Вулицями плавали мотори, катери, дерева, людські речі.
«Що ми тільки не бачили. Приємно було те, що ми допомагали людям, це було найголовніше. Те, що ми виконували поставлену задачу і допомагали людям. І якщо бачили тварин, ми теж їх рятували», — розповів Бутенко.
Зараз він працює водолазом-сапером. Виконує будь-які задачі під водою. Займається обстеженням гідроспоруд, суден, різноманітних барж, трубопроводів.
«Все, що під водою, ми все це можемо робити. Деякі потрібно ще мати ліцензії на те, щоб це виконувати. Але що стосується рятувальних операцій, ми це все можемо робити. І так своєю працею, я гадаю, хочеться так вірити, що ми допомагаємо людям і наближаємо нашу перемогу», — каже Віктор.
Показники приладів. Суспільне Херсон
Чоловік, як і усі, мріє про закінчення широкомасштабної війни й хоче повернутись до рідного Херсона.
«Плани, звичайно, є, що ми будемо робити після нашої перемоги. Але зараз поки щось загадувати наперед складно. Тому прожити кожен день – це вже радість.Тому буде видно, що ми зробимо. Плани на майбутнє – можливо, лишусь в ДСНС, можливо, ні. Життя покаже», — говорить Віктор Бутенко. Суспільне Херсон А_Степовой
