З 2022 року херсонка Надія Знахаренко з власної ініціативи доглядає за трояндами на головній площі міста. Будинок жінки чотири рази обстрілювали російські війська. Це вплинуло на її самопочуття. Втім «трояндова» волонтерка не втрачає оптимізму та продовжує дбати про красу на місцевих клумбах.
Надія Знахаренко прагне бачити місто охайним та красивим. Каже, не може пройти повз занедбані кущі троянд.
«Я дістаю секатор і прибираю те, що не треба: гілочки, які заважають, або вже не будуть квітнути. Я роблю так, щоб кожен кущик був схожий на букет. Під час обстрілів буває страшно, але я перехрещусь, постою під стінкою і продовжую йти», — сказала вона.
Херсонці називають Надію Знахаренко «трояндовою» волонтеркою. За квітами на міських клумбах вона почала доглядати навесні 2022 року, коли Херсон був в окупації. Зараз опікується чотирма локаціями.
«Я не можу без роботи. Як розбили нашу хату та зробили з моєї квартири «темницю», то я думала, що без діла зійду з розуму. В березні 2022 року пішла пішки на дачу, взяла секатор і почала собі шукати роботу. Спочатку знайшла на бульварі. Вже такі були там троянди запущені, ніхто до них рукою не торкався. Потім знайшла іншу діляночку – на площі. Два дні попрацювала на одній стороні, потім — на другій», — каже Надія.
Надія Знахаренко оглядає трояндовий кущ. Суспільне Херсон/Олександр Корняков
Також вона привела до ладу рослини під виконкомом та біля РАЦСу. Робота на свіжому повітрі та серед людей подобається жінці.
«Питають: «А хто ви така? А чого це ви ріжете?» Кажу: «Я не ріжу, я рятую троянди наші. Я люблю, щоб Херсон квітнув», — сказала волонтерка.
Надія Знахаренко народилась у селі на Житомирщині. Її мати завжди вирощувала квіти під хатою та на городі й передала любов до рослин своїм дітям. Надія з дитинства мала гарний почерк, тому своє життя пов’язала з геодезією та картографією.
«Закінчила технікум. Приїхала у 1956 році до Херсонського управління сільського господарства, де мене направили у відділ землеустрою. Я пішла туди працювати. Геодезією я займалась лише рік. Влітку ми поїздили трошки по Херсону. А потім мене одразу перевели у картографію. І картографом я пропрацювала майже 40 років, без трьох місяців», — згадує жінка.
Фото з сімейного архіву Надії Знахаренко. Суспільне Херсон
У неї була дружня родина. З чоловіком Надія прожила 45 років. У 1967 році вони придбали дачу на річці Інгулець.
«Оце вже було задоволення всіх моїх бажань. У мене були й земелька, і квіти, і дерева, і кущі. Які там гарні квіти! Троянд у мене небагато — 18 кущиків, але всі, які тільки є у світі, навіть зеленого кольору. Є і помідори, і баштанні — всього потрошку саджу. А зараз і приїхати не можна. Там, кажуть, дрони літають над кожною машиною, над кожною головою. І нікого не пускають на дачі», — сказала херсонка.
1 січня 2025 року Надії Знахаренко виповнилось 88 років. Віку, говорить, не відчуває і ділиться секретами гарного самопочуття.
«Зранку встаю, вмиваюсь, роблю зарядку. Я 10 разів присідаю і руками ще дістаю до підлоги. Стараюсь на тренажерах працювати над своїм хребтом кожен день. Як іду вмиватися до дзеркала, то кажу собі: «Бабуня, Надя, ти ще не така страшна. Ти молодець, ти живеш гарно, ти робиш добро», — сказала жінка.
Також вона полюбляє співати, знає багато українських пісень.
«Трояндова» волонтерка працює у сквері. Суспільне Херсон/Олександр Корняков
Будинок Надії Знахаренко чотири рази був під обстрілом російських військових. Пошкоджені балкон, вікна, стіни та стеля. Після атаки армії РФ у лютому 2025 року жінка отримала поранення і потрапила до лікарні.
«Як четвертий раз в наш дім залетів снаряд, я сиділа в кріслі у кімнаті. І у мене з вікна летіли тюль, штори, скло — все мені через голову. Пробило двері, стінку, шафу, холодильник. І я от досі після того трошки себе поганенько почуваю. У мене все болить. Так, наче я була на капітальному ремонті. Мене і підтримували, і лікували. Сказали, що буду жити, все нормально, що це все через нерви», — розповіда Надія.
Надія Знахаренко із трояндою у херсонському сквері, серпень 2024 року. Суспільне Херсон
Попри все вона не має наміру покидати свою діяльність. Каже, саме час саджати квіти та обрізати кущі. І хоча вона полюбляє посидіти за чашкою кави та книгою, щодня обов’язково виходить на вулицю до квітів. Одна з улюблених локацій Надії Знахаренко — у Центральному районі міста.
«Це пішло після початку війни, коли я вийшла сюди та побачила хащі троянд, які ніхто не обрізав роки два-три. Воно так росло, як бур’ян, як чагарник дикий. А я це все привела до ладу. Троянди розквітають гарно. Я дуже милуюся ними, цілую кожну квіточку, нюхаю. І якщо хтось проходить і просить зрізати, то я зрізаю, не шкодую», — говорить вона.
Бажання бути корисною надихає «трояндову» волонтерку.
«Моя душа, моє серце так бажає, щоб порядок був. Я так хочу, щоб Херсон перемогу зустрів квітучим, веселим. Хочу дочекатися усіх, зустрітися після перемоги. Тільки у Херсоні, ніде більше. А я скільки буду жити, стільки буду доглядати», — сказала Надія.
Суспільне Херсон А_Степовой
