Військовослужбовець з Херсона Дмитро Чупіков служив у 4-ій бригаді оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука, відомій як бригада «Рубіж». Контракт підписав у 2021 році. Дмитро загинув 2 березня 2025 року біля Івано-Дар’ївки на Донеччині.
Загиблому військовому Дмитру Чупікову було 25 років, розповіла його мати Ольга Чупікова.
«Він часто мені повторював: «Двічі не вмирати». Я завжди просила: «Не кажи цього, ти молодий, тобі ще жити й жити». Але він завжди робив те, що вважав за потрібне. І він казав мені те ще не один раз: «Хтось має, хтось має це робити, хтось має захищати Україну»», — говорить жінка.
Загиблий на Донеччині захисник з Херсона Дмитро Чупіков. Ольга Чупікова
Веселий, розумний, з почуттям гумору, впевнений у собі, лідер по життю, — так згадує сина Дмитра Чупікова його мати Ольга. Також він був дуже справедливим хлопцем, не терпів, коли поряд з ним ображали дівчат. Захищав своїх друзів до останнього, додає вона.
«Дмитро був такий цілеспрямований, знав, що хоче від життя. Зробив те, на що мені свого часу не вистачило або характеру, або там сміливості. Він захотів займатися спортом. Він зайнявся карате та був п’ятикратним чемпіоном України з рукопашного бою. В дитинстві хворів на астму. І йому було важче набагато, ніж іншим дітям, коли він почав займатися спортом, але його наполегливості та сили волі вистачило на те, щоб досягти таких успіхів у спорті», — каже Ольга Чупікова.
Захисник з Херсона Дмитро Чупіков разом з батьком. Ольга Чупікова
Захисник народився 5 серпня 1999 року. Закінчив факультет комп’ютерної інженерії та вебдизайну у Херсонському національному технічному університеті. Працював у сфері ІТ, розповідає мати. Наприкінці 2020 року пішов на строкову службу, навесні 2021 року підписав контракт зі Збройними Силами України.
«Він подзвонив додому вже після підписання і сказав: «Я йду служити в «Гостомельські леви», це бригада швидкого реагування. Зараз вона називається «Рубіж» після реформи. Каже, не починай тільки вмовляти мене, бо все вже вирішено, вийшов наказ і я переїжджаю вже», — розповіла херсонка.
Мати загиблого на війні захисника Дмитра Чупікова Ольга, Херсон, 7 березня 2025 року. Суспільне Херсон
Ольга говорить, 24 лютого 2022 року підрозділ сина був на навчаннях в районі Лисичанська на Донеччині. Тоді, каже вона, в Лисичанську з 24 лютого було суцільне пекло. Після того, як син пережив цей час, була ротація й він приїхав додому, то матері практично нічого не розказував.
«Але з батьком він ділився, мабуть, вважав, що я не витримаю його розповіді. Тоді все минулося, він вивів своїх людей, і навіть вивезли вони всі зенітки, які там були й все тоді все склалося добре для нас. Зараз він вже перекваліфікувався з зенітника на дронщика. Йому дуже подобалося керувати дроном, захищати нашу Україну», — говорить Ольга.
Дмитро Чупіков загинув 2 березня 2025 року на Донеччині після отриманого поранення, говорить мати. Він наступив на саморобний вибуховий пристрій, який вночі скинули військові РФ.
«Він ще зміг в «Сигналі» нам 2 березня написати, що в нього все добре, хоча вже був поранений. Вони чекали медевак, хлопці наклали йому турнікети. Прийшов до тями на якийсь час і написав батьку. Ну, ми були поряд. Це була десь шоста ранку, як він написав. Один медевак розбомбили по дорозі, і другий не встиг доїхати. Він їхав довше, ніж було потрібно, на 40 хвилин. У Дімки зупинилося серце через обширні поранення та критичну крововтрату. Я весь час думаю, бачу весну та думаю: «Запізнилася весна на два дні. Там був сніг і він не встиг розтанути. Снігом припорошена була ця штука, яка вбила мого сина», — каже Ольга Чупікова.
У захисника залишилися батьки та бабуся, каже Ольга. Додає, що Дмитро мріяв створити крутезну гру на кшталт «Сталкера», бо він захоплювався цією грою та багато грав в неї.
«Він мріяв написати свого часу таку ж гру, яка захопила б людей. Мріяв про кохання і про класну роботу, яку він вмів та хотів. І мріяв про щасливу Україну. Я буду продовжувати те, що робила для Дімки. Ми будемо робити збори, ми будемо збирати на все, на що не вистачає — на автівки, на дрони, й будемо тримати зв’язок з хлопцями», — розповіла мати бійця.
Суспільне Херсон А_Степовой
