Реакція Німеччини та Європи на гібридні дії Росії має бути симетричною за принципом "око за око" – зокрема, "невідомі" дрони над Калінінградом чи цілеспрямовані кібероперації та публікації відеокомпромату з Путіним.
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив директор Бранденбурзького інституту суспільства і безпеки (BIGS), професор економіки кібербезпеки в Німецькому університеті цифрових наук Тім Штухтей.
"Загалом німці мислять недостатньо стратегічно. Часто бракує навіть базового розуміння "теорії ігор": що стримування має бути переконливим, що іноді потрібно грати за принципом "tit for tat", — зазначив професор.
Він звернув увагу, що "теорія ігор" – це, по суті, теорія переговорів та ескалації. Й іноді "потрібно конкретними діями сигналізувати, на що ти готовий, щоб показати противнику, якою буде ціна його дій".
"Якщо Росія, наприклад, запускає дрони над навчальними полігонами Бундесверу, над казармами чи критичною інфраструктурою, чому тоді не з’являються дрони, скажімо, над портом у Кенігсберзі? Це лише один приклад такого "tit for tat". Можливо, навіть не буде зрозуміло, звідки саме прилетів той дрон, але звідкись він же взявся", — заявив директор BIGS.
Серед інших можливих контрзаходів він згадав цілеспрямовані витоки інформації або відеокомпромат, що з’являються у часовому зв’язку з російськими атаками.
"Або ж цілеспрямовані витоки відео, скажімо, про приватне життя Путіна чи його оточення. Чи ці матеріали від нас, від українців, від американців або від приватних акторів, – невідомо. Але вони з’являються в часовому зв’язку з російськими атаками і надсилають чіткий сигнал: якщо ви це робите – будьте готові, що щось буде й у відповідь", — додав Штухтей.
Професор підкреслив, що Німеччина та Європа мають реагувати на гібридні атаки гібридними засобами. За його словами, неможливо захиститися лише завдяки стійкості й заходам безпеки, оскільки повний захист усіх критичних точок є надзвичайно дорогим. З економічного погляду, за його словами, ефективніше "переконливо дати противнику зрозуміти, що певні дії обійдуться йому дуже дорого".
Штухтей також звернув увагу на інституційну неготовність Німеччини до активних гібридних дій, пов’язану з післявоєнним безпековим порядком і правовими обмеженнями. Водночас він наголосив, що у протистоянні з противником, який ніколи не дотримується права, неможливо керуватися виключно пацифістськими принципами.
"Я радий жити у правовій державі. Але якщо маю справу з противником, який ніколи не дотримується права, то не можу завжди керуватися лише Новим Заповітом – іноді доводиться звертатися і до Старого. Ви розумієте, що я маю на увазі? Ісус говорить: якщо тебе вдарили по одній щоці – підстав і другу. У Старому Заповіті сказано: око за око, зуб за зуб. Це два дуже різні підходи, які, утім, можна поєднати в межах однієї стратегії", — сказав професор.
Окремо експерт зупинився на ролі кібероперацій, зазначивши, що їхня головна перевага полягає у "plausible deniability" – неможливості точно встановити, хто за ними стоїть. Він наголосив, що для Заходу саме кіберінструменти є найбільш придатними, зокрема в інформаційній сфері та для донесення альтернативного наративу до російського суспільства.
"Під’єднатися до дешевої китайської камери спостереження у Кремлі, щоб отримати компрометувальні зображення, – чому б і ні? Розслідування довкола палацу Путіна показали, який ефект це може мати", — зазначив Штухтей.
Він додав, що Німеччина має певні спроможності для реагування на російські гібридні загрози, але досі бракує політичної волі "справді прийняти цю гібридну конфронтацію як реальність".
Він порівняв нинішню ситуацію з боксерським поєдинком, зазначивши, що Німеччина поки що "тримає удари", але рано чи пізно має настати момент, коли буде удар у відповідь. "Наразі ми перебуваємо лише в перших раундах цього бою. Поки що нам вдавалося якось упоратися з усіма атаками. Але рано чи пізно має настати раунд, у якому з’явиться і наш власний хук – момент, коли ми вдаримо у відповідь", — заявив німецький професор.
Водночас, на його думку, першими такі підходи застосує не ФРН, а інші держави, які "в цьому сенсі є жорсткішими".
Як повідомляв Укрінформ, у Німеччині протягом минулого року зафіксували понад тисячу підозрілих безпілотників – можливо, російського походження. Дрони найчастіше пролітали над військовими об'єктами, аеропортами й іншою критичною інфраструктурою країни.
Фото: Günther Ortmann
