НБУ обмежив перекази з картки на картку для фізичних осіб – так звані операції p2p (person to person). З 1 жовтня 2024 року Національний банк тимчасово на — пів року — встановлює ліміт у 150 000 грн на місяць для таких переказів.
Він діє на вихідні перекази за усіма рахунками клієнта, відкритими в одному банку, на рахунки інших фізичних осіб, повідомляє ВВС.
Ліміт не застосовується до рахунків волонтерів, які відповідають критеріям, визначеним постановою, та осіб, щомісячні доходи яких з підтверджених джерел перевищують суму обмеження.
Обмеження не діятиме також у разі переказу коштів між власними рахунками клієнта, відкритими в одному банку, та до переказів юридичних осіб.
Операції за реквізитами IBAN не обмежуються.
Так Нацбанк хоче боротися зі схемами «дропів» або «мулів», які за винагороду дозволяють третій особі використовувати свій рахунок, щоб інші могли ухилятися від оподаткування та відмивати нелегальні доходи.
Карткові операції волонтерів
Зміни для карткових операцій стали обговорювати на початку цього року.
Тоді у соцмережах говорили про можливість запровадження податку на операції між картками. Мовляв, така пропозиція міститься у Національній стратегії доходів. Проте міністерство фінансів відкинуло такі наміри.
Згодом дискутувати про обмеження довелося вже Нацбанку, де запевняли, що вони, якщо і будуть запроваджені, не торкнуться звичайних українців.
Тепер у Нацбанку повідомляють, що за їхніми даними, 98% банківських клієнтів здійснюють щомісяця перекази, які не перевищують вказану суму, а тому «встановлені обмеження в жодному разі не вплинуть на їхню фінансову активність».
Але весь час, поки тривало обговорення, ініціативи викликали критику в суспільстві. Мовляв, що б там не мали на меті в Нацбанку, обмеження на карткові операції між фізичними особами ускладнять або унеможливлять пожертвування у благодійні фонди чи волонтерам, які підтримують армію, і що «скинути на картку» комусь, хто потребує допомоги, стане важко.
За кілька тижнів до ухвалення рішення голова НБУ в інтерв’ю «Українській правді» заявляв, що там провели кілька зустрічей з волонтерами, під час яких показали проєкт і те, як він враховує їхні потреби, після чого «градус обговорення знизився».
Після рішення НБУ повідомив, що ліміти на перекази не діятимуть:
- під час поповнення рахунків фізичних осіб, які займаються волонтерською діяльністю та які ідентифіковані банками як волонтери,
- під час переказів коштів з рахунків фізичних осіб, які займаються волонтерською діяльністю та які ідентифіковані банками як волонтери.
Постанова визначає п’ять критеріїв приналежності до волонтерської діяльності.
Для того, щоб банки ідентифікували фізичну особу як волонтера, вона має відповідати щонайменше двом критеріям з п’яти.
Серед цих критеріїв:
- фізична особа-користувач картки офіційно зареєстрована як волонтер,
- проведення волонтерських зборів є типовим для рахунків власника картки,
- користувач картки подав офіційного листа від державного органу або військової частини чи благодійного фонду про співпрацю і збір коштів,
- власник картки заздалегідь подав інформацію про запланований збір коштів, його мету і приблизну суму,
- у відкритих джерела — інтернеті, соцмережах — є інформація, що підтверджує, що власник картки є волонтером і збирає гроші в межах такої діяльності.
Навіщо обмежувати перекази
У Нацбанку пояснюють потребу в обмеженні карткових переказів боротьбою з тіньовою економкою, яка, зокрема, діє і через «дропи».
«Дропи» – це люди, які за оплату передають реквізити та дані своїх карткових рахунків у користування третім особам, — пояснюють в НБУ. — Ці рахунки використовують як «транзитні» для переказу та «відмивання» незаконних коштів».
«Запроваджений ліміт допоможе мінімізувати використання платіжної інфраструктури у протиправній діяльності, зокрема з використанням рахунків «дропів», які є поширеним механізмом функціонування тіньової економіки», — пояснюють в Нацбанку.
При цьому, як зазначають в НБУ, масштаби проблеми використання «дропів» оцінити складно через те, що вони імітують звичайну поведінку фізичної особи, «проте загалом по системі йдеться про десятки тисяч «сплячих» та вже активних рахунків. Загалом аналіз НБУ свідчить, що через «дропи» можуть проходити 200 млрд грн на рік.
Як пояснював в телемарафоні член Ради НБУ Василь Фурман, «при цьому справжній власник картки навіть не знає, які обороти коштів там відбуваються».
У травні, коли Нацбанк визнав, що має плани обмежити карткові перекази, голова НБУ Андрій Пишний пояснював небезпеку «здачі в оренду» банківської картки так:
«Ви віддаєте свою картку в оренду злочинцям, наркодилерам, тим хто забезпечує роботу незаконних казино, й за вашою карткою відбуваються розрахунки, а ви насправді не маєте до того відношення».
Крім того, за словами Пишного, в Нацбанку ретельно підійшли до пояснень щодо небезпеки «дропів» для тих, хто надає реквізити своїх карток для незаконних махінацій з переказами і фактично стає учасником злочину.
«Комунікували проблематику цих «дропів» не лише як небезпеку для державного бюджету, але і як небезпеку для самих фізичних осіб, — пояснив керівник НБУ. — Адже, віддаючи свої дані, картку, свій рахунок комусь на стороні, ти несеш відповідальність за усе, що з цим рахунком зробили».
Крім того, податкова служба може донараховувати податки за операції, які відбувались через рахунки громадян.
Раніше заступник голови НБУ Дмитро Олійник заявляв, що аномальне зростання р2р-переказів банк фіксує із вересня 2023, а загалом за минулий рік перекази зросли із 210 млрд у січні до 247 млрд грн у грудні 2023-го.
«Таке зростання перевищує обсяги покупок і отримання готівки за допомогою платіжних карток. Це свідчить про певну аномалію цього сегмента», — пояснював Олійник.
У червні Нацбанк оприлюднив таку статистику: за підсумками березня 2024 року загальна кількість емітованих платіжних карток в Україні досягла 117,3 млн штук. Це на 1% перевищило кількість карток за три місяці до того, у січні. Кількість так званих «активних» карток, з якими щомісяця здійснювалися видаткові операції, зросла на 2% – із 51,6 млн штук у січні до 52,7 млн у березні. Проте у схемі «дропів» «активувати» можуть і «сплячі» рахунки.
Зазвичай, кажуть в Нацбанку, грошовими «мулами» стають соціально незахищені верстви населення, з низьким або середнім рівнем очікуваних надходжень на рахунки — пенсіонери, студенти, безробітні.
При цьому дехто віддає дані своєї картки свідомо, а дехто — стає жертвою шахраїв, які пропонують «легкий заробіток».
Чому карткові обмеження НБУ діятимуть пів року
В НБУ зазначають, що проблема незаконних карткових переказів є не лише нагальною, але й комплексною.
А тому самої лише постанови НБУ, щоб її розв’язати, недостатньо. Власне, рішення Нацбанку має дати час парламенту ухвалити зміни до законів. До подолання проблеми мають також підключитися правоохоронні відомства.
«Період обмеження строком на шість місяців буде використаний для напрацювання спільних рішень, спрямованих на вирішення цієї проблеми», — пояснюють в Нацбанку.
Якщо це зроблять і заходи будуть дієвими, це дасть змогу НБУ відмовитися від лімітів.
Зокрема, в Нацбанку очікують, що за пів року, поки діятимуть обмеження, вдасться:
- ухвалити законопроєкт № 11043, який передбачає збільшення суми штрафів до порушників платіжного законодавства та забезпечує умови для оперативного обміну даними з кіберполіцією,
- будуть запроваджені правові норми, які дозволять притягати до відповідальності «організаторів та свідомих учасників протиправних схем»,
- буде реєстр, в якому збиратимуть інформацію про клієнтів, «картки яких були використані в протиправних схемах»,
- будуть зміни до законодавства, які розширять регуляторні повноваження НБУ так, щоб він міг оперативно обмежувати діяльність гравців ринку, які «не забезпечують ефективну боротьбу з наявними та новими схемами»,
- посилення вимог до автоматизованих систем банків, а також напрацювання «індикаторів, правил та моделі виявлення нетипової поведінки клієнтів».
А_Степовой
