Відповідальність для організатора каналу незаконного перетину кордону настає вже за сам факт організації, керівництва і сприяння порадами, засобами тощо.
Про це повідомив Верховний Суд, передає Укрінформ.
«Для наявності в діях організатора незаконного переправлення осіб через кордон закінченого складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 332 ККУ, не є обов'язковим факт перетину кордону особою, яка, згідно з планом, мала його перетнути, оскільки відповідальність для організатора настає вже за сам факт організації, керівництва та сприяння порадами, засобами тощо», — йдеться в повідомленні.
Зазначається, що у одній зі справ, які розглядав Верховний Суд, суди попередніх інстанцій визнали винуватим і засудили обвинуваченого за ч. 1 ст. 332, ч. 3 ст. 369 ККУ за те, що він організував незаконне переправлення свого сина через держкордон України та надав начальнику відділення дільничних інспекторів прикордонної служби хабар у розмірі 70 498 грн за сприяння йому та його синові в незаконному перетині державного кордону поза встановленими пунктами пропуску.
Як поінформували у суді, у касаційній скарзі захисник заперечував висновки судів попередніх інстанцій про доведеність вини обвинуваченого, зокрема, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 332 ККУ.
ВС зі свого боку, залишаючи без зміни рішення судів попередніх інстанцій, вказав, що незаконне переправлення осіб через державний кордон України – це дії особи, які полягають у забезпеченні перетинання (перевезення, переведення) державного кордону України іншими особами.
«При цьому організація такого незаконного переправлення – це дії особи щодо розробки планів, визначення місця, часу незаконного переправлення, пошуку співучасників, створення організованої групи, її фінансування, озброєння тощо», — пояснили у Верховному Суді.
Окремо повідомляється, що суд першої інстанції у цьому кримінальному провадженні встановив, що обвинувачений шукав спосіб перетину державного кордону України поза межами пунктів пропуску для себе та свого сина і просив раніше не знайому йому особу допомогти в цьому за фінансову винагороду.
«Обвинувачений, розуміючи, що свідок є службовою особою, яка має повноваження та інформацію щодо охорони державного кордону, надав цій особі неправомірну вигоду за сприяння йому та його синові в незаконному перетині державного кордону», — йдеться у повідомленні.
У ВС поінформували, що з цих же причин обвинувачення вважало доведеним, що фігурант організував незаконне переправлення свого сина, 23 листопада 1998 року народження, через державний кордон України за сприяння свідка.
Як повідомляв Укрінформ, згідно з висновом Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду, Військова служба правопорядку є спеціальним правоохоронним формуванням у складі Збройних сил України, поширення відомостей про її розташування є злочином.
