За інформацією: Суспільне Херсон.
Наталя Скалига до поранення. Максим Скалига
1 серпня 2023 року — дата, яку у лікарні пам’ятає кожен співробітник, говорить Наталя. Це був звичайний робочий день. Завідувач відділення познайомив колектив з двома лікарями, які доєднались до їх команди. Наталя Скалига провела для них інструктаж з техніки безпеки, показала робочі місця.
"Потім один лікар вийшов. Другий спитав: "Що це за балкончик?" Я кажу: "Цей балкон у внутрішній двір виходить". Він вийшов подивитись, і я з ним разом. На той момент не було сигналу повітряної тривоги. І, коли ми заходили, пролунав вибух", — згадує медсестра.
Наталя Скалига під час лікування. Максим Скалига
Завідувач отоларингологічного відділення Сергій Подлєсний знайшов колег біля балкону, де вони завершували огляд приміщення.
"Лежала старша сестра і лікар. Я одразу не зрозумів що з лікарем. Побачив, що Наталю наш реаніматолог інтубує", — розповів чоловік.
Лікар Дмитро Білий загинув на місці від уламкового поранення в серце, каже завідувач відділення анестезіології та інтенсивної терапії Сергій Туряниця.
"А Наталя була жива, у вкрай важкому стані, з грубими порушеннями дихання, зі скалковими пораненнями лицьового скелета, тулубу. Чесно, в мене були великі сумніви, що вдасться щось зробити, бо стан був вкрай важкий, фактично вона була на межі зупинки серцевої діяльності", — сказав Сергій Туряниця.
Подружжя у лікарні. Максим Скалига
Чоловік Наталі Максим прибіг у лікарню одразу як дізнався, що сталось. З тих пір він постійно поруч із нею.
"Три доби в обласній лікарні. Я був біля палати весь час. Потім, коли дізнався, що зранку їде "швидка", я сів на свою машину і поїхав за нею в Київ. Постійно був біля палати, готував їжу, щоб вона могла відновити свої сили", — згадує Максим Скалига.
Коли Наталя прийшла до свідомості, то не могла говорити через складну травму щелепи. Перше, що вона зробила, каже чоловік, — написала записку, де хвилювалась за колегу.
"Мені її чоловік скинув фото, де вона, коли прийшла до тями, пише на листочку: "Як там Таня?" Я плакала, я була в шоку — перше, про що вона запитала, це як її діти, і як Таня", — розповіла медична сестра отоларингологічного відділення Тетяна Самборська.
Уривок записки, де Наталя запитує про свою колегу Тетяну. Максим Скалига
У реанімаційному відділенні київської лікарні "Феофанія" Наталя пробула 26 діб. Далі — лікування, операції, тривале відновлення. Потрібно було наново вчитись ходити, розповідає жінка. Згодом — ще одна лікарня і чергова операція у Львові.
"З вересня 2023 по березень 2024 року лікувалась в інсультному, а потім у щелепно-лицьовому відділенні. У березні поїхали у Львів, бо почалось запалення кісток — остеомієліт", — сказала Наталя.
Період лікування та реабілітації. Максим Скалига
Попереду на неї чекає ще одна операція, але 1 червня 2024 року, за 10 місяців після поранення, вона повернулась на роботу.
"Ми дуже раді! Ми сподівались, що так буде. Але ж таке тяжке ураження — ми не знали, чи зможе вона працювати. Як бачите, може. Слава тим, хто боровся за її життя і відновлював її здоров’я", — сказав Сергій Подлєсний.
На роботі після реабілітації. Максим Скалига
Поділилася радощами щодо повернення колеги й медична сестра Тетяна Самборська.
"Вона молодець! Вона переборола себе, стала на ноги, вийшла на роботу. Ми дуже раді, вона надихає нас дуже сильно", — сказала Тетяна.
Відновити сили та працювати далі було метою Наталі, розповів Максим Скалига.
"Їй це потрібно, щоб вернутись до життя. Вона від цього отримує задоволення", — сказав чоловік.
Наталя Скалига з чоловіком біля лікарні у Львові. Максим Скалига
Наталя працює медичною сестрою 22 роки. Лишалась на робочому місці під час окупації і не виїхала, коли Херсон почали обстрілювати російські військові.
"Ніколи не можна здаватися. Навіть коли ти думаєш, що виходу нема, — треба стукати, треба добиватись і все буде добре," — запевнив Максим Скалига.
