Був вірним, мужнім, відданим військовому обов’язку та побратимам
Нацгвардійцю Роману Малаєву було 54 роки, коли почалося повномасштабне російське вторгнення. На той час він вже був зрілим чоловіком і досвідченим воїном, адже у бойових діях брав участь ще з 2015 року. Хоча в юності обрав собі професію дуже далеку від воїнської звитяги: мріяв стати педагогом, навчати і виховувати дітлахів.
Роман народився у 1967 році в місті Слуцьк тоді ще Білоруської РСР. Потім разом із мамою жив у Котовську Одеської області. А згодом сім’я переїхала в Бар на Вінниччині.
Після школи хлопець вступив до Барського педагогічного училища за спеціальністю «Початкова освіта». Для нього це були світлі роки юності, сповнені надій.
Після закінчення училища Роман працював учителем фізичного виховання, а за сумісництвом – ще й учителем історії в школі села Степанки Барського району, потім – у Маньковецькому обласному дитячому туберкульозному санаторії.
Згодом його призвали на строкову службу, під час якої став сержантом і командиром танку.
Після повернення додому Роман одружився. У сім’ї народився син Ярослав. Свою любов до спорту тато привив і йому, виховуючи сильним і мужнім.
У 2012 році сім'я переїхала на Київщину. У селі Катюжанка Вишгородського району Роман працював викладачем малювання та фізичного виховання в ДНЗ «Лелеченя».
Колеги розповідають, що він дуже любив свою роботу, своїх учнів, і вони відповідали йому цілковитою взаємністю. Згадують, що Роман був дуже доброю і компанійською людиною, завжди готовим прийти на допомогу. Мав чимало талантів, зокрема, дуже гарно малював.
Після Революції Гідності та неспровокованої російської агресії життя Романа змінилося. Анексія Криму, захоплення територій Луганщини і Донеччини — країну треба було захищати. Тому у 2015 році вчитель пішов служити до Національної гвардії України. Відтоді брав участь у бойових діях на різних напрямках фронту.
А коли Росія розпочала повномасштабну війну, Роман був серед тих, хто першими став на захист України. Йому довелося протистояти ворогу на Київщині, захищаючи підступи до столиці.
Штаб-сержант військової частини 3027 бригади спеціального призначення «БАРС» Національної гвардії України Роман Малаєв із позивним «Мамай» загинув 12 березня 2022 року в запеклих боях за село Мощун Бучанського району Київської області. Це село було одним із важливих форпостів захисту Києва від наступу загарбників.
Про загибель чоловіка повідомив його колега по школі Василь Савельєв.
«Друзі, захищаючи Батьківщину, загинув наш земляк Малаєв Роман Олегович, він був гарний мій товариш, з яким я мав честь разом працювати в школі. Він був чуйний батько, гідний син, мужній чоловік! Світла пам'ять. Слава героям!» — написав Савельєв.
Поховали Романа Малаєва у Києві на Байковому кладовищі. У нього залишилися дружина і син, який продовжив справу батька у захисті України.
Указом Президента України №254 від 17 квітня 2022 року Роман Малаєв нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
У березні 2025 року пам’ять загиблого земляка ушанували жителі міста Бар, встановивши на фасаді ліцею №3 меморіальну дошку на його честь.
Шана і честь Герою!
Фото з родинного архіву та Барської міської ради
