За інформацією: Суспільне Херсон.
Олексій Бошин у російському полоні. Скрін з відео російських ЗМІ
Олексій Бошин родом з Олешківського району на Херсонщині. У 2019 році був призваний на строкову службу, потім — підписав контракт. Служив у 36 бригаді морської піхоти, розповіла сестра Тетяна. 16 червня 2024 року Олексію виповнилося 25 років. Востаннє вона чула голос брата, коли він разом із побратимами потрапив у російський полон на заводі Ілліча у Маріуполі.
"Це була 8:30 ранку. Ми говорили, як зараз пам’ятаю. Він мамі сказав, що він дуже сильно її любить і все", — пригадує Тетяна.
Тетяна Бошина поруч із братом до повномасштабної війни. Архів родини Бошиних
Олена Бошина так розповіла про ту розмову 12 квітня 2022 року.
"Він просто плакав і казав: "Мамо, я тебе дуже-дуже люблю. Дуже обіймаю”. Я не знала тоді, що це остання розмова і я його до сьогоднішнього дня не почую", — сказала мати військового.
Олена і Тетяна Бошини у Києві на акції, присвяченій поверненню українських військових з російського полону. Архів родини Бошиних
Після того, як брат потрапив у полон, Тетяна зверталася до Червоного хреста щоб дізнатися, де перебуває Олексій. У серпні 2022 року родина отримала лист від цієї організації, розповідає жінка.
"І це була така перша звістка від нього. Цей лист був датований 30 травня 2022 року. Там був його підпис і саме дата написана. І наступна звістка — це було вже 25 лютого 2023 року. Безпосередньо зателефонував Червоний хрест і сказав, що він знаходиться у полоні в Костромській, місто Галич, в другому СІЗО. Третього січня обміняли чоловіка, який саме знаходився разом з нашим Льошкою в одній камері. Він розповів, що мої листи приходять. Це тяжко було почути, але я була дуже щаслива, що вони туди доходять, що він знає, що ми поруч з ним, хоч і так далеко. Він живий, він цілий. І цей чоловік закликав до того, щоб їм писали листи. Вони їх дуже підтримують", — сказала сестра Олексія.
Олексій Бошин в Маріуполі. Архів родини Бошиних
Починаючи з жовтня 2023 року, Тетяна постійно бере участь в акціях на підтримку військовополонених. Для цього вона замовила прапор із портретом брата.
"Перший раз, коли прийшла, було дуже тяжко. Кожен раз це дуже тяжко. Адже кожен приходить зі своїм горем, зі своїм болем, що його рідні знаходяться у полоні. Не важливо, чи місяць вони там, чи третій рік знаходяться, але біль — однакова. Воно болить. У цьому році у нас був з’їзд — два роки як хлопці наші всі в полоні. Акція ця проводилася в Києві і там виступав представник Координаційного штабу. Я до нього звернулася, щоб дізнатися інформацію, де Олексій знаходиться. І він ту інформацію підтвердив: що він там, де був, там і знаходиться", — розповіла Тетяна.
Олексій і Олена Бошини до 24 лютого 2022 року. Архів родини Бошиних
Рідні морського піхотинця Олексія Бошина продовжують чекати на його повернення з полону.
"Останнє, коли був зв’язок, що прям чула — це він перед восьмим березня подзвонив мені і сказав: “Поздоровляю, мамуль. Ти у мене найкраща. Я тебе дуже люблю! І вари борщика. Я скоро повернуся, я скоро буду вдома. Чекай", — сказала Олена Бошина.
