Народні депутати пропонують передбачити у законопроєкті про повоєнні вибори обмеження пасивного виборчого права як додаткове покарання за окремі злочини.
Про це повідомила народна депутатка, співголова підгрупи з питань адміністрування виборів та виборчої інфраструктури Олена Шуляк під час засідання Робочої групи з підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та/або повоєнних виборів в Україні, передає кореспондент Укрінформу.
Робоча підгрупа напрацювала та представила пропозиції до законопроєкту щодо організації повоєнних виборів. Частину ініціатив уже підтримали народні депутати, проте є ще кілька ініціатив, які підлягають подальшій дискусії.
Підтримані пропозиції стосуються змін до Кримінального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства, Закону «Про Державний реєстр виборців», Виборчого кодексу, а також до положень про безпекові заходи та діяльність Міжвідомчої робочої групи.
Перша підтримана депутатами пропозиція стосується змін до Кримінального кодексу щодо обмеження пасивного виборчого права як додаткового покарання за окремі злочини. Як пояснила Шуляк, ідеться, зокрема, про розширення переліку злочинів, за які може застосовуватися як основне або додаткове покарання у вигляді «позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю», а також про збільшення строку дії такої заборони.
Пропонується встановити, що за злочини проти основ національної безпеки (статті 109–114 ККУ), виборчих прав (статті 157–160), а також проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку (статті 436-1 і 436-2) позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю призначатиметься на строк від 10 до 15 років.
Для цих злочинів також передбачається заборона:
- балотуватися та бути обраним на виборах Президента України, народних депутатів України та місцевих виборах;
- входити до складу окружних, дільничних, Центральної виборчої комісії та комісій із всеукраїнського референдуму;
- бути офіційним спостерігачем, представником, довіреною або уповноваженою особою.
Депутати також пропонують внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства щодо встановлення фактів приховування кандидатами певних обставин.
За словами Шуляк, ідеться про запровадження окремого порядку розгляду судових справ щодо встановлення фактів приховування кандидатами у Президенти або народні депутати обставин, пов’язаних з участю в збройній агресії проти України, співпрацею з державою-агресором, а також фактів отримання коштів від держави-агресора або з джерел, пов’язаних із нею.
Пропонується доповнити Кодекс новою статтею 276-1 «Особливості провадження у справах щодо приховування кандидатом на пост Президента України, кандидатом у народні депутати України певних обставин, надання кандидату на пост Президента України, кандидату у народні депутати України, політичній партії внеску, фінансової (матеріальної) підтримки з джерел, які пов’язані з державою-агресором».
Пропонується передбачити, що подати позов зможуть уповноважені державні органи у сферах фінансового моніторингу та контролю, моніторингу політичних фінансів, захисту державного суверенітету та запобігання зовнішньому втручанню.
Підсудність визначено за апеляційним адміністративним судом в апеляційному окрузі, що включає місто Київ. Позов має бути поданий не пізніше ніж за п’ять днів до дня голосування, а суд зобов’язаний розглянути його не пізніше ніж за два дні з моменту надходження. Позовна заява подається без сплати судового збору.
Окремий блок змін пропонується внести до Кримінального кодексу. Вони передбачають встановлення кримінальної відповідальності за умисне подання виборцем неправдивих відомостей про свою адресу проживання під час звернення до органу ведення Державного реєстру виборців щодо зміни виборчої адреси.
Голова підгрупи зауважила, що для цього пропонується запровадити нову статтю 158-4 ККУ «Надання виборцем неправдивих відомостей про свою виборчу адресу».
Санкції відповідної статті передбачають: штраф або обмеження волі до трьох років, або позбавлення волі до двох років; за повторне вчинення або за попередньою змовою групою осіб – обмеження волі до трьох років або позбавлення волі від двох до п’яти років.
Також парламентарії пропонують внести зміни до Закону «Про Державний реєстр виборців» та Виборчого кодексу.
Серед основних новел:
- до персональних даних виборця віднесено реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП), водночас виключено відомості про місце народження;
- розпорядник Реєстру отримує право зупиняти функціонування Реєстру або обмежувати доступ до нього у разі загроз несанкціонованого доступу;
- розпорядника наділяють правом доступу до інформаційних систем, реєстрів, баз даних та електронних сервісів державних органів і органів місцевого самоврядування (порядок визначається законодавством);
- до заяви про включення до Реєстру додається копія паспорта громадянина України або копія закордонного паспорта;
- виборець, який проживає або перебуває за межами України, може подати заяву про включення до Реєстру чи про внесення змін до персональних даних через портал «Дія»;
- уточнюється перелік відомостей, які подаються уповноваженими органами та посадовими особами для поновлення і уточнення даних Реєстру, а також розширюється перелік таких органів;
- розпорядника наділяють додатковими повноваженнями щодо уточнення персональних даних Реєстру.
Голова парламентського комітету з питань організації держвлади також розповіла, що пропонується внести зміну до статей 34 і 35 законопроєкту, що будо надано ЦВК.
Народні депутати пропонують закріпити принцип організації роботи виборчих комісій із недопущення ризиків для життя та здоров’я суб’єктів виборчого процесу, а також регламентувати процедуру призупинення засідань, транспортування, прийому-передачі виборчої документації та/або голосування у разі небезпечних подій. Також пропонується передбачити, що у разі призупинення голосування можливість проголосувати буде забезпечена лише тим виборцям, які перебувають у приміщенні для голосування та вже отримали бюлетені.
Водночас підкреслюється, що Міжвідомча робоча група з питань протидії зовнішньому втручанню має бути утворена урядом не пізніше п’ятого дня після скасування або припинення воєнного стану. До складу групи мають увійти представники державних органів (зокрема ЦВК, РНБО, МВС, СБУ, НАЗК, Держфінмоніторингу та інших), а також представники фракцій і груп Верховної Ради. Серед завдань – протидія дезінформації, незаконному фінансуванню, кіберзагрозам та іншим формам втручання, аналіз ризиків, підготовка протоколів і алгоритмів безпеки, а також взаємодія з міжнародними партнерами.
Як повідомляв Укрінформ, депутати та експерти обговорили напрацювання механізмів реалізації виборчого права військовослужбовців на повоєнних виробах, а також процедурні рішення для голосування внутрішньо переміщених осіб.
Фото: Олена Шуляк / Фейсбук
