Росія продовжує висувати максималістські вимоги для завершення війни, тож партнери мають більше тиснути на Кремль і більше допомагати Києву.
Про це в інтерв’ю Odkryto заявив президент Чехії Петр Павел, передає Укрінформ.
«Росія поки що не виявила особливої готовності до переговорів та компромісів. Поки що вона все ще наполягає на своїх максималістських цілях стосовно обмежень для України та її безпекового майбутнього, та передусім — щодо територій. І тут важливо, по-перше, продовжувати тиск на Росію — політичний, фінансовий, економічний, але водночас продовжувати підтримку України, щоб вона не опинилася в значно менш вигідній позиції для початку переговорів», — сказав чеський лідер.
При цьому він не вважає нинішні переговори марними, зауваживши, що все залежить від очікувань. Очікувати досягнення в короткостроковій перспективі угоди між Україною, європейськими державами, Сполученими Штатами та Росією наївно, переконаний Павел. Водночас він вважає великим успіхом той факт, що позиції України, Європи та США збігаються або вже майже ідентичні.
«Важливою є не згода України та її прибічників, а домовленість про умови мирної угоди з воюючою стороною, тобто з Росією», — додав чеський лідер.
Він зауважив, що історія вчить: переговори можуть бути успішними лише тоді, коли обидві сторони перебувають у відносно вигідному становищі. В іншому випадку одна зі сторін, яка матиме перевагу, завжди прагнутиме продовжувати конфлікт.
Коментуючи відмову нового уряду Чехії гарантувати Україні 90-мільярдний кредит від Євросоюзу, глава держави назвав добрим те, що Чеська Республіка не опинилась разом з Угорщиною та Словаччиною, які взагалі відмовилися підтримати надання цього кредиту.
«Я міг би уявити, що ми могли б підтримати гарантію, але я принаймні радий, що гарантію не заблокували і що вона забезпечить Україні кредит для нормальної роботи, тому що я чітко сприймаю стабільність України як стабільність Чеської Республіки», — сказав Павел.
Як повідомлялося, під час голосування в грудні щодо виділення Україні кредиту в 90 мільярдів євро на два роки (2026-27), які ЄС позичить на фінансових ринках, чеський прем'єр-міністр підтримав ідею, але заявив, що Чехія не буде гарантом жодного з кредитів. При цьому він підкреслив, що Чеська Республіка має іншу позицію, ніж Угорщина та Словаччина, які де-факто відхилили висновки Ради.
Фото: Jiří Valtera/NKS Studio
