
Росія прагне отримати посади в Міжнародному союзі електрозв’язку (МСЕ), щоб послабити міжнародну ізоляцію, спричинену війною проти України та отримати більший контроль у сфері цифрових технологій.
Про це Reuters повідомили дипломати ООН на умовах анонімності, передає Укрінформ.
За словами співрозмовників агентства, в ООН поступово зростає небажання публічно виступати проти Росії, а деякі країни на тлі затягування війни прагнуть відновити торговельні та безпекові відносини з Москвою. Дипломати зазначили, що Росія використовує втому від війни, щоб домогтися посад, які посилили би її вплив в ООН.
Водночас західні дипломати висловлюють занепокоєння через можливе призначення представників РФ на керівні посади, що, на їхню думку, створило б для країни позитивний імідж і посилило б її вплив на політику у сфері телекомунікацій.
«Їхнє обрання продемонструвало би, що Росія повернулася до багатосторонньої системи. Система ООН відчуває «втому від України», — зазначив західний дипломат.
Вибори мають відбутися на засіданні організації в Досі, столиці Катару в понеділок. Рішення ухвалюють 194 країни — члени союзу. Одна з посад, на які претендує Росія, — місце в Раді з питань радіорегламенту, яка розглядає відповідні скарги. Повідомляється, що Москва змагається з Грузією, Азербайджаном, Казахстаном та Узбекистаном за одне з двох місць, виділених цьому органі для регіону.
Інша посада — місце в раді МСЕ, до складу якої входять 48 членів, і яка впливає на бюджет, стратегію та управління організацією.
Посол України при ООН у Женеві Євген Цимбалюк заявив, що російські атаки завдали телекомунікаційній галузі України збитків на понад 2,5 млрд доларів, не враховуючи кібератак.
«Така поведінка не повинна залишатися безкарною», — сказав він Reuters.
У четвер на засіданні в Досі генеральним секретарем МСЕ на новий термін переобрали американку Дорін Богдан-Мартін.
МСЕ раніше підтверджував скарги на втручання Росії в роботу супутникових сигналів. Наразі на розгляді організації перебуває пропозиція, ініційована Литвою, щодо посилення заходів протидії таким атакам.
Міжнародний союз електрозв’язку — одна з найстаріших організацій ООН. Заснований у 1865 році для гармонізації телеграфного зв’язку, нині він розподіляє глобальний радіочастотний спектр і допомагає встановлювати стандарти для штучного інтелекту та інших нових технологій. Країни активно змагаються за посади в МСЕ, оскільки вони дають змогу впливати на важливі рішення, зокрема щодо стандартів штучного інтелекту та розподілу радіочастотного спектра.
Інформагенція нагадує, що минулого року Росія не змогла отримати місце в раді Всесвітньої організації охорони здоров’я, а у 2023 році не набрала достатньої кількості голосів, щоб повернутися до Ради ООН з прав людини. Однак нині шанси Москви на здобуття посад вищі, оскільки деякі держави прагнуть нормалізувати торговельні та безпекові відносини з Росією, і тому не хочуть відкрито виступати проти неї в ООН, зазначив один дипломат.
Як повідомляв Укрінформ, у 2024 році Україна не допустила російських кандидатів на керівні посади в дослідницьких групах Міжнародного союзу електрозв’язку (МСЕ) на період 2025-2028 років.
Фото: ООН / Facebook
