Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) не має вільного доступу до українських військовополонених у Росії та на тимчасово окупованих територіях, а у ті нечасті моменти, коли відвідування дозволялися, показують лише тих полонених, які є у відносно доброму стані.
Як передає власний кореспондент Укрінформу, про це заявили члени незалежної експертної місії Московського механізму ОБСЄ під час пресконференції у Відні з нагоди презентації звіту про порушення та злочини, пов’язані з поводженням РФ з українськими військовополоненими.
"Як відомо, МКЧХ працює на основі суворої конфіденційності, що зрозуміло, враховуючи його завдання. Були заяви МКЧХ про те, що співпраця з Росією була дуже складною, але ми знаємо, що певна співпраця та передача інформації через МКЧХ відбувається. Ми вважаємо, що МКЧХ виконує складну роботу, але, на жаль, є свідчення, що МКЧХ не має вільного доступу до місць утримання", — прокоментував член місії, професор Ерве Асенсіо (Франція) питання кореспондента агентства щодо роботи МКЧХ в Росії.
Він додав, що "деякі візити відбувалися, але без повного доступу до полонених, і дозволів на такі візити замало, щоб можна було охопити всі місця утримання".
За словами професорки Вероніки Білкової (Чехія), нинішня ситуація "дещо краща", ніж раніше, але "значно гірша, ніж мала б бути за юридичними стандартами". Вона пояснила, що МКЧХ має дві ключові ролі – відвідувати військовополонених і збирати дані про них через національні інформаційні бюро.
"Заявляється, що візити (візити представників МКЧХ до російських в’язниць для відвідування українських військовополонених — ред.) іноді відбуваються, але МКЧХ часто не дозволяють відвідувати всі місця утримання чи розмовляти з полоненими наодинці, хоча це має бути правилом", — зазначила Білкова.
Поруч з цим експертка ОБСЄ повідомила про "непрозору" роботу російського Національного інформаційного бюро.
"У кожній державі, що воює, має бути створене Національне інформаційне бюро для збору інформації про полонених ворога. В Україні воно створене і збирає дані, зокрема про російських полонених. У Росії бюро також створене в лютому чи березні 2022 року при міністерстві оборони, і воно передає списки полонених через Центральне агентство з розшуку МКЧХ на українську сторону. Але ці списки неповні, що очевидно. Інформацію про українське бюро легко знайти в інтернеті, є навіть вебсторінка. Натомість про російське бюро інформації практично немає, десь є лише номер телефону для сімей полонених", — заявила Білкова.
Професор Марк Кламберг (Швеція) додав, що зі свідчень колишніх українських військовополонених випливає: під час візитів МКЧХ російська влада демонструвала лише тих полонених, хто був "у хорошому стані".
"Ми розмовляли з колишніми українськими полоненими, і деякі з них зазначили, що МКЧХ відвідував місця утримання, але російська влада обмежувала доступ і дозволяла зустрічатися лише з полоненими в хорошому стані. До тих, хто був хворий чи зазнав жорстокого поводження, МКЧХ не мало доступу. Це підтверджується як звітами, так і свідченнями полонених. Все контролювалося російською владою, хоча МКЧХ має мати вільний доступ", — сказав він.
Як повідомляв Укрінформ, 41 держава-учасниця ОБСЄ, після консультацій з Україною, 24 липня активували Московський механізм ОБСЄ для розслідування "можливих порушень та зловживання міжнародним гуманітарним правом та правом прав людини, воєнні злочини та злочини проти людяності, пов'язані із поводженням Російської Федерації з українськими військовополоненими". 15 серпня було утворено експертну місію, до складу якої увійшли професори Ерве Асенсіо (Франція), Вероніка Білкова (Чехія) та Марк Кламберг (Швеція).
У підготовленій експертами доповіді, оприлюдненій напередодні, йдеться про те, що практика поводження РФ з українськими військовополоненими, яка включає страти, катування, позбавлення права на справедливий суд і утримання в нелюдських умовах, може становити воєнні злочини, а в окремих випадках – злочини проти людяності.
