Росія намагається використати світову енергетичну кризу, щоб збільшити постачання своїх енергоресурсів на ринок Європейського Союзу.
Про це повідомило Укрінформу Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
Згідно з даними ГУР, керівництво країни-агресорки розробило комплексний план повернення на європейський енергетичний ринок. До його реалізації залучені представники російської влади всіх рівнів.
План заходів готували ще раніше – на тлі ескалації становища в Перській затоці. Відголосом цього стало оприлюднене «попередження» російського диктатора Володимира Путіна на засіданні колегії ФСБ щодо підготовки підриву газопроводів «Турецький потік» і «Голубий потік» у Чорному морі.
Невипадковим є, що на засіданні Ради безпеки ООН 23 березня постійний представник Росії Василь Небензя звинуватив Україну в «енергетичному тероризмі». Під час своєї промови він заявив, нібито «не припиняються напади на обʼєкти експортної інфраструктури, що забезпечує постачання російського газу по «Турецькому потоку» і «Голубому потоку». За останні дні здійснено атаки БПЛА на компресорну станцію «Русская» в Краснодарському краї, «Казачья» і «Береговя».
Розвідка встановила, що особливу роль в реалізації задумів Кремля відвели спеціальним службам РФ. Саме вони розробили плани заходів для збільшення поставок російських енергоресурсів на європейський ринок. Для реалізації сценарію розглядається можливість проведення комплексу активних заходів для посилення дефіциту вуглеводнів у країнах Європи.
Опрацьовуються, зокрема, варіанти призупинення роботи «Турецького потоку» та нафтопроводу «Тенгіз – Новоросійськ», які постачають енергоресурси в інтересах країн Європи, під приводом їх пошкодження через нібито удари українських безпілотників.
РФ сподівається, що призупинення роботи цих трубопроводів дозволить завдати збитків західним енергетичним компаніям та створити дефіцит сировини в країнах Євросоюзу. Це зі свого боку спричинить значне зростання цін на нафту та зрештою змусить Європейську Комісію помʼякшити санкції щодо російського енергетичного сектору «під тиском обʼєктивних обставин».
Як повідомляв Укрінформ, доходи Москви від продажу викопного палива сягнули 7,7 млрд євро за два тижні після того, як спільні удари США та Ізраїлю спровокували війну в Ірані, що призвело до стрімкого зростання світових цін на нафту та змусило Сполучені Штати пом’якшити санкції проти Росії.
Фото: flickr
