На торгах у понеділок, 22 червня, індекс «Мосбіржі» впав на 4,65%, що стало рекордним одноденним зниженням з кінця вересня 2022 року, коли Володимир Путін оголосив «часткову мобілізацію».
Про це повідомляє ТМТ, передає Укрінформ.
Таким чином, російський фондовий ринок, який уже 15 тижнів поспіль перебував у мінусі, розпочав новий торговий тиждень найсильнішим за чотири роки обвалом.
За підсумками основної сесії індекс, який охоплює акції 46 найбільших російських компаній, опустився до 2318,2 пункту — мінімального значення з 17 березня 2023 року.
Усі без винятку «блакитні фішки» завершили день падінням котирувань: «Газпром» подешевшав на 4,4% і оновив мінімуми з кінця 2008 року, акції «Роснефти» зазнали найсильнішого падіння з 2022 року — на 7,3% за день. Понад 5% втратили акції «Новатека», ВТБ та «Аерофлоту»; понад 3% — «Лукойл» і «Ростелеком».
Інвестбанкір Євген Коган пояснив це тим, що на ринку «вже відбуваються панічні продажі», причини яких залишаються тими самими: відсутність переговорів щодо російсько-української війни, жорстка позиція ЦБ РФ, що утримує високу ключову ставку, а також часті українські атаки по російській інфраструктурі, які провокують паливну кризу, яка в свою чергу загрожує розігнати інфляцію. Крім того, США офіційно тимчасово зняли санкції з Ірану та надали йому дозвіл на торгівлю нафтою, що обіцяє падіння цін на нафту, що позначиться на експортному виторгу та доходах бюджету.
Олії у вогонь підлив російський депутат Геннадій Зюганов, який закликав конфіскувати вклади населення. «Саме після цих коментарів розпродаж помітно прискорився, оскільки в інвесторів посилилися побоювання щодо можливого адміністративного тиску на фінансовий сектор і приватні заощадження», — зазначив аналітик «Фінама» Дмитро Лозовий.
З середини березня, коли на ринку почалося падіння, індекс «Мосбіржі» втратив 20%, а порівняно з піками 2024 року, коли Володимир Путін розпочинав переговори з Дональдом Трампом, — 30%. «Кардинально змінити ситуацію може лише геополітика, адже всі інші чинники — лише наслідок введених санкцій та обмежень», — цитує видання аналітиків «Вектор Капіталу».
Як повідомляв Укрінформ, після «плідних переговорів» між Тегераном і Вашингтоном на вихідних у Швейцарії США дозволили продаж іранської нафти до кінця серпня.
