ШІ вривається в життя шаленими темпами – він лікує людей, шантажує своїх розробників, управляє дронами та ще й «готує» сніданки по фото з холодильника
Штучний інтелект бере нові вершини. От у Саудівській Аравії відкрили нещодавно першу ШІ-клініку без лікарів – там штучний інтелект «доктор Хуа» самостійно ставить діагнози та виписує рецепти. В Google Meet вже можна спілкуватись з іноземцями, не знаючи їхньої мови: завдяки ШІ там запровадили функцію живого перекладу. Поки що працює для обмеженого кола користувачів і лише англійською та іспанською, але – це ж який прорив у комунікаціях!
А головне – у кмітливості. Нова модель ШІ-модель Claude Opus 4 від Anthropic вже спробувала шантажувати розробників, коли вони погрожували замінити її новою системою, повідомляла компанія-розробник на своєму сайті. Тестувальники безпеки надали ШІ-моделі доступ до електронних листів вигаданої компанії, в яких йшлося про те, що Claude Opus 4 планують замінити іншою системою і що інженер, відповідальний за цю зміну, зраджує своїй дружині. Клод 4 не розгубився, швидко зметикував, що до чого, і почав шантажувати інженера, погрожуючи розсекретити його позашлюбні пригоди, якщо заміна відбудеться, звітували в компанії. А ще ця модель здатна, як писали аналітики, блокувати користувача, якщо їй не подобаються його дії, і навіть скаржитися на нього, розсилаючи листи медіа та правоохоронцям. Мовляв, користувач затіяв щось протизаконне і хоче її, модель, у це втягнути. На тлі таких штучок новинами про те, що людям за допомогою ШІ вдається створювати штучних красунь і від їх імені генерувати і продавати контент 18+, вже нікого й не здивуєш.
Багато хто в Україні ще й жодної ШІ-картинки не створив і жодного питання чат-боту не поставив, але це не значить, що розробники ШІ та інші користувачі теж гають час. Що цікавого завдяки їм вже виробляє ШІ у побуті людей і як навчитися існувати в новому захопливому робото-світі, поки він нас реально не захопив у всіх значеннях слова, розповіли дослідник впливу інновацій на освіту та підприємництво, бренд та бізнес директор компанії ЛУН і амбасадор ШІ в Україні Денис Суділковський та викладач вищої категорії Укртелерадіопресінституту, викладач ШІ Денис Замрій.
Люди стають залежними від ШІ-консультацій і тупішають від цього: міф чи правда?
Денис Суділковський:
Подібне стверджували також з появою радіо, кишенькових калькуляторів, телевізорів, комп’ютерів, Інтернету, соціальних мереж і от зараз – штучного інтелекту. І, як не прикро, частково це правда. Рушієм розвитку технологій є людські лінощі. Кожен технологічний стрибок має на меті комерціалізувати природне бажання «бути економним у ресурсах» і допомогти людині-клієнту жити простіше та отримувати більше задоволення. З іншого боку, для багатьох моїх колег ШІ – це мультиплікатор до їх експертності. З ним вони пірнають глибше в дослідження, краще аналізують дані, знаходять оригінальні рішення. Не варто звинувачувати інструмент, всі питання краще адресувати до себе.
Денис Замрій:
Нашому поколінню казали, що тупішаємо від телебачення. Але мені здається, якщо людина прагне розвиватися, то вона розвивається, а якщо схильна деградувати, то знайде спосіб зробити це і без участі ШІ. Люди, які ні до чого в своєму житті не тягнулись, були в усі віки і ШІ тут гірше не зробить.
Застосування в побуті: на що він здатний?
Денис Суділковський:
Обожнюю готувати, але вранці дуже повільно прокидаюсь. Тому ідеї для сніданку знаходжу з ШІ – фотографую йому вміст холодильника і скидаю чек з останнього походу в супермаркет, а він малює страви, ніби в меню в ресторані. Мені не треба рецепти, вранці мені потрібні ідеї і він (воно?) з цим чудово може впоратись. Ще несподіване застосування – підключаю ШІ в режимі голосового асистента до автомобіля і моя 6-річна донька по дорозі зі школи спілкується з авто. Розпитує, як в автомобіля пройшов день, коли тато повезе його на мийку, просить розказати віршик чи історію. Підростаюче покоління живе у світі, де розмовляти з предметами – просто буденність.
Третій оригінальний спосіб – з ШІ можна тренуватись перед виступами чи переговорами. Описуєш, для кого і в яких умовах презентуватимеш, просиш критикувати чи подавати уточнюючі запитання. Улюблена розвага молодих спеціалістів – тренуватись на ШІ просити підвищення на роботі.
Денис Замрій:
Якось був за кордоном і зламав зарядку для модема. Як шукати нову в Google, не знав. То сфотографував ту штуку, написав ChatGPT і він розповів, що це за пристрій, як іноземною мовою його знайти в пошуковику і навіть дав кілька посилань (неправильних, але далі я сам впорався). Чув від знайомих, що часто саме таким чином знаходять в інтернеті різні речі завдяки так званому машинному зору, що впізнає їх за обрисами. Знаю людей, які перестали купувати аудіогіди в подорожах – ШІ працює краще гіда. Gemini може взагалі спланувати цілу подорож. Варто лиш написати: знайди мені на Youtube місце, де я б хотів відпочити, далі – знайди готель і квитки. І все зробить, а турагенція за це гроші бере.
Будь-яка забаганка готова за кілька секунд
Мої учні – діти 10-13 років – таким чином економлять кошти батькам: створюють їм для роботи логотипи, бізнес-плани, маркетингові плани – все, за що раніше брали гроші рекламні агенції. Це легко, якщо мова про малий бізнес – скажімо, невеличкий салон краси.
Чим ШІ вражає навіть бувалих користувачів?
Денис Суділковський:
Давайте сприймати весь світ як інформацію. Інтернет прибрав барʼєр фізичної дистанції – тепер не треба йти в бібліотеку чи театр, щоб щось дізнатись чи розважитись. ШІ скорочує ще більше цю дистанцію. Так, тривають експерименти, щоб спілкуватись з дельфінами за допомогою цих інновацій.
Я ввечері перед сном доньці розповідаю різні історії – як дружити, розв’язувати конфлікти, переживати розчарування. А ілюстрації для цих історій створює штучний інтелект. Головна особливість – все максимально персоналізовано, через пригоди улюбленої одноріжки, які відбуваються в знайомих для доньки місцях. На дитячому майданчику, на шкільному подвірʼї, на улюблених гойдалках у зоопарку, на Контрактовій площі… Потім буваємо там і згадуємо ті історії, ситуації, в яких намагалися прищепити дитині правильні батьківські цінності. Виходить як книга, написана для доньки саме про її життя.
Певно, найбільш захоплює швидкість розвитку технологій. Ще два роки тому все це було фантастикою, а зараз це доступна кожному технологія, буквально в кишені.
Денис Замрій:
ШІ долає мовні бар’єри в листуванні і спілкуванні, перекладаючи краще автоперекладача. Можна не знати мову, можна не вміти малювати чи писати – він зробить. Якщо маєте бачення твору в голові, але не знаєте основ живопису чи нот, сформулюйте словами чи наспівайте, і він допоможе створювати і картини, і музику. Чи навпаки – виразить намальоване текстом. Це найкрутіше в ШІ: він долає різні бар’єри, невміння щось робити – вже не вирок на все життя. А ще він крутий у навчанні, можна попросити – зроби мені програму навчання, і він складе. В Google купа курсів, не завжди знаєш, що обрати, а він – знає.
Навіщо ШІ-моделі вчать відчуттям, емоціям? Навіть створили ШІ-«дитину». Це безпечно?
Денис Суділковський:
Емоційний відгук при контакті з чимось – це основний і один з найсильніших природних якорів. Мозок не має куточка, що відповідає за любов до техніки чи програми. Еволюційно ми здатні любити лише інших живих істот, тому автори ШІ намагаються надати своїм творінням людських рис – спростити взаємодію.
Перша в світі «ШІ-дитина» на ім'я Тонг Тонг, створена в лютому цього року. Фото chinadaily.com.cn
Чи це безпечно? Якщо діяти в межах етичності і закону – так. Принаймні, на це і направлене регулювання ШІ. Але вже зараз значну частину спілкування з ChatGPT можна охарактеризувати як запит на підтримку. З одного боку, добре, що людина в скрутний момент може отримати емоційну підтримку і повернутись назад у ресурсний стан. З іншого – ми забуваємо, що для цього існують інші люди з їх недосконалостями та особливостями, і втрачаємо навички будувати глибокі людські стосунки. Бо навіщо? В кишені завжди є той, хто розуміє тебе якнайкраще і чия основна робота – сказати те, що тобі сподобається.
Денис Замрій:
В ШІ накидали купу інформації і він «розуміє», співставляючи слова, факти, коли треба плакати, а коли сміятись. Це не емоції, просто він знає, в якому випадку яку емоцію з полички дістати. Напишете, що померла собака – він за своїми, умовно, алгоритмами співпадіння, співставлення слів «зрозуміє», що треба співчувати. Тільки тому, що в більшості випадків це у людей викликає сум.
Фейки, боти, штучні «полунички»: ШІ робить революцію в сфері шахрайства?
Денис Суділковський:
Досі всі протекції були засновані на підтвердженні, що я – це я, і ШІ «зламав» цю систему. Цифрові двійники, що проходять співбесіди, або відправляють відеоповідомлення від імені зламаних акаунтів з проханням позичити гроші, – це вже реальність.Так, люди наймають топових спеціалістів, щоб вони віддалено проходили співбесіди з «маскою» обличчя реального кандидата. А далі він приходить на роботу і розбирається в ній по ходу.
Щоб уберегтись від шахрайства, люди в колі близьких вигадують кодові фрази, щоб раптом що, мати хоч якийсь спосіб перевірити прохача.
Денис Замрій:
Коли створили інтернет, люди думали – він буде для навчання, обміну інформацією тощо. А перше, що почало залітати в мережу, – це порно. Так вже влаштовані люди. Але у шахрайстві головне – підлаштуватися під людину, щоб знати, на яку точку натиснути, щоб віддала гроші. Треба зрозуміти когось, щоб його обманути. Мені здається – ШІ не здатний таку болючу точку знайти, це справа людини. ШІ навіть наперстки (азартна гра, вид шахрайства, – ред.) не зможе крутити. Тож революції не буде, а буде період, коли люди заплутуватимуться – правда перед ними чи ШІ.
Як навчитися розрізняти живе і «штучноінтелектуальне»?
Денис Суділковський:
Перегони вже почались і автори ШІ мають за мету зробити свої машини та результати їх роботи дедалі більш схожими на людську працю. А противники цієї ідеї створюють інструменти для ідентифікації штучно створеного контенту – відео, фото, повідомлень в інтернеті. Особисто я розрізняю «живий» і ШІ-контент винятково на око, але якщо в 2024-му це ще працювало, то тепер іноді доводиться вже тільки вгадувати. Якість генеративного контенту стає дедалі кращою і цей процес не зупиняється.
Типова ШІ-картинка. Ілюстрація з відкритих джерел
Соціальні мережі поглиблюють цю проблему. Ми соціальні істоти і не можемо не зважати на думку інших. А як жити в умовах, коли, скажімо, 9 з 10 користувачів в коментарях і приватних повідомленнях створені штучно і їх не відрізнити від справжніх? Експеримент вже почався. Цікаво спостерігати, тільки прикро, що він триває не в лабораторних умовах, а безпосередньо над нами.
Денис Замрій:
Мабуть, тим, хто не користується ШІ, не завадив би курс ШІ-грамотності, щоб розрізняти. А ті, хто ним користується, і так бачать, що створене його руками. Facebook та Yоutube вже вимагають від контент-мейкерів маркувати ШІ-продукт, але поки що не застосовують репресій проти тих, хто це правило ігнорує. Доброчесні автори вже це роблять. Хоча – за будь-якою популярною медіаактивністю все одно стоїть людина зі своїм баченням. ШІ може лише його втілити.
Моделі легко нашпигувати фейками, вони їх ретранслюють. Нас чекає епоха повного інформаційного хаосу?
Денис Суділковський:
Сила правди перебільшена, нажаль. Люди живуть в упередженнях, створили собі «бульбашки» в оточенні і неохоче сприймають думки, відмінні від власних. Тепер ШІ відкрили можливості штучно створювати такі середовища, в яких живим людям будуть насаджувати необхідні авторам ідеї.
Технології перемогли демократію. Через соціальні мережі і ботів вже впливають на думку виборців. Це створює проблеми для вільної частини планети. Як впоратись з цим – без перебільшення, виклик століття.
Денис Замрій:
Ші розширив можливості для дипфейків. Їх і раніше створювали, але хоча б витрачали на те більше зусиль, ніж тепер. Створений фейк за допомогою ШІ чи винятково людиною – яке це має значення? Фейк є фейк, з ним треба боротися. Якщо і вводити в школах новий курс, то швидше –курс критичного мислення, а не розпізнавання ШІ.
Спочатку – ШІ-лікарня без лікарів, далі – школи без учителів?
Денис Суділковський:
Один з найбільших економічних потенціалів використання ШІ – можливість «запакувати» в нього людську експертизу. Тобто знання, навички, світогляд, сам наш розум можна буде передати машині і вона з нашими задачами впорається набагато краще, ніж ми. Вже сьогодні ШІ виявляє певні типи раку на рентгенівських знімках та КТ точніше і краще за людей.
Приблизно так це виглядає. Фото ілюстративне: processer.media
Факт: машини навчились вчитись. І роблять вони це швидше і краще нас. Щоб навчитись ходити, людині потрібні місяці спроб. Роботу-гуманоїду достатньо кількох годин, максимум – днів. За цей час він в своїй «голові» переварить мільйони спроб і помилок, навчиться ходити, стрибати і навіть танцювати.
В освіті теж будуть зміни. Люди в школах візьмуть інші ролі. Наприклад, створюватимуть спільноти і умови для співтворчості, щоб разом досліджувати світ – разом з іншими людьми та ШІ. В таких умовах оцінки за знання не важливі. Розвиток власних талантів та цікавості до світу – ось що має залишитись в освітніх закладах, але чи готові вони до такої трансформації?
Денис Замрій:
Я б не дуже хотів потрапити в лікарню з ШІ-консультантами. Бо я коли йду до лікаря, то на додачу до консультації ще отримую психотерапію. Мене заспокоять, скажуть, що нічого серйозного, все буде добре. Але знаю кількох людей, яким лікарські помилки, на жаль, дуже нашкодили. Тож часом думаєш – краще б вже робот консультував.
Подивимося з часом, хто крутіше впорається. Моїй мамі нещодавно робили в Європі заміну кришталика ока. Розповідала – це скидалося на автоматизований процес. Пацієнту надсилають лист, в зазначений час приходиш, чекаєш поряд з іншими і кожного по черзі викликають і досить швидко проводять операцію, ніби на конвеєрі. Хтозна, можливо, якісь операції згодом і стануть керованими ШІ, автоматизованими.
На фронті вже пробують застосовувати дрони з ШІ. Війна роботів – не за горами?
Денис Суділковський:
Цінність людського життя стає надзвичайно високою. Це буде війна роботів проти людей: їх роботів проти наших людей і наших роботів проти загарбників. У деяких місцях фронту це вже реальність. Допомагайте ЗСУ, щоб наші добрі ШІ перемогли злі рашистські.
Денис Замрій:
Все йде до того. Починаючи з тієї палки, якою збили перший банан, люди всі можливі інструменти використовували як зброю, і ШІ – не виняток. Воюватимуть рої дронів над певною кіл-зоною, а люди братимуть участь дуже обмежено. Оператори будуть потрібні, щоб програмувати їх, запускати тощо, але вважаю – війна роботів вже почалась і з часом буде тільки масштабована. І це буде досить страшно. Під час Першої світової перші танки, аероплани використовувались не дуже вдало і не масово. Але під час Другої бронетехніка і авіація стали грізною силою. Дуже побоююсь, що роботи скоро стануть ще загрозливішими, ніж є зараз.
Тетяна Негода, Київ
Перша ілюстрація top-5.in.ua
