За інформацією: Суспільне Херсон.
Андрій Савицький грає на гітарі. Фото надала Марія Савицька
Перші місяці було важко, але дозволити собі плакати і сидіти вдома вона не могла. Тому занурилась у роботу й зайнялася саморозвитком. Вирішила змінити професію. До лютого 2022-го Марія Савицька працювала бухгалтеркою, останні три роки — у торгівлі, а зараз хоче розвиватися у сфері бʼюті послуг.
"Незабаром почнуться курси. Така задумка у мене була вже пару років, та я все не наважувалась. Згодом зрозуміла, що у наймі працювати вже не можу. Тому вирішила піти на курси, здобути іншу професію і працювати на себе", — розповіла жінка.
За словами Марії, час не лікує біль втрати. З нею лише можна навчитися жити. Фото надала Марія Савицька
Її син закінчив четвертий курс фахового коледжу Херсонської державної морської академії. Планував стати моряком і хотів подорожувати світом. Андрій передчував свою загибель, говорить мати.
"Він завершив деякі домашні справи. Бойлер відремонтував, купив машинку, підстригся. Привів до ладу якісь власні справи. Десь за місяць до трагедії у розмові з ним промайнула така фраза: "Коли я помру, я хочу, щоб на тому місці росло велике дерево". Ми з мамою тоді озвались: "Та як це? Ти що, Андрій? Як це ти помреш?" — згадує Марія.
Андрій Савицький планував стати моряком і подорожувати світом, згадує мати. Фото надала Марія Савицька
Втрата сина змінила її власне ставлення до життя, розповіла жінка. До повномасштабної війни вона була впевнена у своїх планах, діях, безпеці.
"Зараз я теж будую плани, щось роблю, займаюсь справами. Але знаю, що все це може обірватися в один момент. Немає ані надії, ані впевненості. Звичайно, це забирає багато життєвих сил. Психологічно важко щось вирішити, налаштуватися", — поділилася вона.
Марія Савицька продовжує будувати плани на майбутнє. Зайнялася йогою та вирішила змінити професію. Суспільне Херсон
Відволікатись і долати стрес Марії допомагає спорт. Другий рік вона відвідує групові заняття з йоги, займається також вдома. Має двох котів — Малюка та Сєню. Вони не дають їй сумувати, говорить жінка.
"Вони відчувають настрій. Коли я плачу, або ще навіть не почала, вони вже знають і йдуть мене жаліти", — сказала Марія.
Марія Савицька гладить одного зі своїх котів. Суспільне Херсон
Вона додала, що виїжджати з Херсона не планує. Не може залишити літніх батьків та могилу сина.
