Процес створення компенсаційних і правових механізмів для України рухається за графіком, а коло держав-учасниць Конвенції про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду заяв щодо збитків, завданих російською агресією проти України, й надалі розширюватиметься.
Про це постійний представник України при Раді Європи Микола Точицький заявив в інтерв’ю Укрінформу.
Дипломат наголосив, що існують три постійні ключові драйвери процесу створення компенсаційних механізмів: Рада Європи як інституція, Нідерланди як держава, що розмістила Реєстр збитків і де базуватимуться Комісія та Спеціальний трибунал, а також сама Україна.
«Рада Європи виступає головним розробником і юридичним радником цих процесів. Саме тут формуються механізми, які згодом працюватимуть у Нідерландах. Існує чимало подібних прецедентів — зокрема, Організація із заборони хімічної зброї, створена в межах ООН, як інституція функціонує на території Нідерландів. Водночас аналогів створенню компенсаційної комісії в сучасній історії немає — шлях, яким нині рухається Рада Європи, є унікальним», — зазначив Точицький.
Він додав, що загалом процес рухається за графіком, який бачить Україна, хоча темпи могли б бути вищими.
«Досконалості немає межі, і, безумовно, нам хотілося б швидшого поступу. Водночас усе значною мірою залежить від фінансового аспекту, адже основне навантаження несуть держави-учасниці — від підтримки обороноздатності України до встановлення справедливості. Крім того, країни, чиє законодавство цього вимагає, мають ще пройти процедуру ратифікації Конвенції», — пояснив дипломат.
Точицький також зазначив, що 35 підписів під Конвенцією про створення компенсаційного механізму є дуже хорошим результатом.
«Експерти Ради Європи визначали мінімальну “стелю” у 25 країн. Сьогодні ми маємо 34 держави плюс Євросоюз — цього цілком достатньо для старту підготовчої роботи. Хоча, звісно, у період військової дипломатії завжди хочеться більшого», — зазначив він.
Постпред України при Раді Європи також спрогнозував, що кількість підписантів надалі зростатиме. Зокрема, до конвенції можуть приєднатися деякі з десяти держав, які підписали заключний акт міжнародної конференції в Гаазі.
«Частина цих країн брала участь у конференції як спостерігачі — наприклад, Коста-Рика чи Еквадор. Це жодним чином не заважає їм згодом приєднатися і до компенсаційної комісії, і до спеціального трибуналу. Багато учасників просто не встигли отримати необхідні повноваження: десь триває перехідний період, десь уряд лише сформовано. Є й ті, хто з політичних міркувань наразі займає вичікувальну позицію, зокрема в контексті мирних переговорів», — підсумував він.
Як повідомляв Укрінформ, Греція стала 35-ю країною, яка підписала конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду заяв щодо збитків, завданих агресією Росії проти України.
