В Україні жінки становлять 64% онкохворих, водночас чоловіки від онкозахворювань помирають частіше, і значна їх частина — від раку простати.
Про це заявив завідувач кафедри урології НМУ ім. О.О. Богомольця професор Олег Нікітін під час круглого столу «Неінвазивна онкоурологія у воєнний час: досвід SRC Sigulda та потреби України», який відбувся в Укрінформі.
Нікітін навів дані Національного канцерреєстру, згідно з якими 2024 року загальна кількість жителів України, які перебували на обліку з приводу онкозахворювання, становила понад 1 мільйон осіб.
"Серед цієї кількості пацієнтів лише 36% чоловіків, а 64% — це жінки, тобто жінок майже вдвічі більше. При цьому кількість уперше зареєстрованих (онкологічних діагнозів — ред.) чоловіків і жінок відрізняється несуттєво — на 10%… Про що це свідчить? Про те, що чоловіків вмирає більше. І ми можемо сказати, що значна кількість чоловіків, які помирають внаслідок онкозахворювання, мали рак простати. Вперше у чоловіків переважають серед нозологій не захворювання дихальної системи, як було завжди, а рак простати», — сказав Нікітін.
Він зазначив, що, за даними Національного канцереєстру, у 2023 році було зареєстровано майже 123 000 нових випадків злоякісних новоутворень, що на 14% більше, ніж у 2022-му. При цьому кількість випадків раку передміхурової залози порівняно з 2022 роком зросла на 25% і перевершила частку смертей чоловіків від раку легенів.
Водночас фахівець наголосив, що статистика щодо онкозахворювань 2022-2023 років не може бути обʼєктивною з огляду на повномасштабне вторгнення РФ, міграцію. Люди стали менше звертатися до лікарів і захворювання не виявлялися вчасно, і зараз серед виявлених випадків онкології понад третину — на пізніх стадіях.
«33% первинних пацієнтів були виявлені в занедбаному стані, фактично на початку четвертої стадії захворювання, коли важко надати ефективну допомогу. І це підтверджується також тим, що кожен 10-й пацієнт, тобто більше 10%, помер упродовж року (після встановлення діагнозу — ред.)», — наголосив Нікітін.
Окремо він звернув увагу на те, що в деяких регіонах онкозахворювань фіксується більше.
«Можна було б не дивуватися, якби це були східні регіони, де зі зрозумілих причин є проблеми з наданням меддопомоги. Але це такі області, як Закарпатська, Чернівецька… В Чернівецькій області майже 50% пацієнтів, які звертаються і первинно реєструються, — на третій-четвертій стадії захворювання, мають метастази і відповідно мають дуже високий рівень смертності», — сказав Нікітін.
За даними Національного канцерреєстру, у Закарпатській області на пізніх стадіях рак передміхурової залози виявляють у 40,3%, дорічна летальність складає 17%, у Чернівецькій області перший показник становить 51%, дані про дорічну летальність відсутні.
«Коли ми говоримо про прикордонні області в контексті зростання кількості хворих на рак простати, то ми маємо розуміти, що більшою мірою мова про чоловіків 60+. За рахунок певних економічних особливостей цих регіонів ці чоловіки можуть працювати десь за межами України і потім повертатися, коли вже вони захворіли, реєструватися і потрапляти в цю статистику», — пояснив професор.
На його думку, така ситуація з пізнім виявленням є наслідком проблем з профілактичною роботою серед пацієнтів, проведенням скринінгів, вчасною діагностикою захворювання і вчасно розпочатим лікуванням.
«Відповідно до тих правил, які існують у світі, починаючи з 45-50 років чоловік раз на рік має проходити скринінг, і це забезпечує, що захворювання діагностується на ранній стадії, лікування, відповідно, значно ефективніше, а смертність — значно менша», — наголосив Нікітін.
За його словами, через пізнє виявлення раку простати зросла і кількість оперативних втручань, хоча методів лікування, в тому числі малоінвазивних, радіохірургічних, достатньо.
«У більшості стаціонарів за 2024 рік… від 2% до 56% зростання відбувається… Я думаю, що це пов'язано з переміщенням спеціалістів із східних областей України… Тобто ці операції раніше не робили, а зараз почали робити», — сказав лікар.
Так само, за його словами, в онкозакладах терапія з переважно хімієтерапевтичним лікуванням проводиться у 50% — 82% випадків.
«Швидше за все, це ще одне підтвердження того, що пацієнти звертаються на пізніх стадіях і вже оперувати їх не можна, і тоді перевага віддається хімієтерапевтичному лікуванню. Водночас питома вага застосування променевих методів лікування в стаціонарах онкозакладів варіює від 1,5 % до майже 14%… Я вважаю, що це досить низький відсоток», — сказав Нікітін.
На його думку, така диспропорція в методах лікування свідчить передусім про пізнє виявлення раку простати, а відповідно — про погану поінформованість чоловіків про це захворювання і необхідність профілактики.
«Чому в нас страждає діагностика? На мій погляд, це значною мірою пов'язано з особливостями нашої системи охорони здоров'я. В країнах, де є система медичного страхування, пацієнт не подовжить страхування, якщо не буде виконувати певні алгоритми обстежень. І тому зрозуміло, що пацієнт, який може особисто і не прагне зробити якийсь аналіз чи якесь дослідження і в іншій ситуації його би не виконав, він примушується системою це виконувати. І це забезпечує високий рівень діагностування на ранніх стадіях», — наголосив Нікітін, підкресливши, що на ранній стадії виявлений рак "чудово лікується".
Він наголосив на необхідності підвищення рівня медичної культури, поінформованості громадян про ризики, їх виявлення, можливості профілактики та лікування.
«Кожен чоловік повинен знати, це повинно бути в нього як правило, про можливість виконання безкоштовного тесту ПСА раз на рік. І от Мовембер (заходи про обізнаність на рак простати, що відбуваються щорічно у світі у листопаді — ред.) — це один з таких механізмів. Це, безумовно, також підвищувало б рівень діагностування цього захворювання», — вважає професор.
Круглий стіл «Неінвазивна онкоурологія у воєнний час: досвід SRC Sigulda та потреби України» відбувся в межах проєкту «Місія CyberKnife Sigulda», що фінансується Міністерством закордонних справ Латвії і спрямований на обмін досвідом між Радіохірургічним центром Сігулда та українськими медичними установами у впровадженні онкологічних програм, наданні допомоги та підтримці розвитку онкологічного кластера (грант Nr.LV-70).
Як повідомляв Укрінформ, у Програмі медичних гарантій на 2026 рік передбачені безоплатні для пацієнтів профілактичні медогляди для осіб від 40 років. Запровадження медоглядів має на меті виявлення небезпечних хвороб на ранніх стадіях.
Фото: Unsplash
