Учасниці терапевтичних майстеркласів презентували свої роботи на одеській виставці «Вернісаж моєї мрії». Авторки — переселенки з прифронтових міст, зокрема з Херсонщини. Картини були написані під час артзустрічей, які для підтримки ментального здоров’я організовує Одеський історико-краєзнавчий музей.
Алла Дмитрієва – вимушена переселенка з Херсона. До Одеси жінка переїхала у листопаді 2022. Говорить, малювати почала два роки тому. На заняття з арттерапії почала ходити, щоб покращити психоемоційний стан.
«Уявіть, я бухгалтер, я взагалі з синами тільки малювала олівцями у школі. Зараз я пишу, показую сину і він каже: «Мама, я в шоку від тебе». Я сама собі дивуюсь, що я вмію писати: трошки пензликами, трошки фарбами, щось підбирати, щось для себе думати», — розповіла Алла.
Алла Дмитрієва – учасниця виставки «Вернісаж моє мрії». Суспільне Херсон
Через російську агресію Ліліана Мяновська з Херсонщини декілька разів змінювала місце проживання. У 2014 році після анексії Криму вона переїхала до Каланчацького району. В перший день повномасштабної війни жінка знову покинула все і вирушила до Херсона, а у 2023 – до Одеси.
«Всі ті вісім років, що ми жили на кордоні, у нас була готова наша валіза і ми знали, що щось буде, бо це кордон. Були провокації. 23 лютого ми вже чули, як російські танки стоять на дорозі. І відразу о п’ятій ранку почали накривати «градами». Це було жахіття. Ми вискочили з хати, ми навіть не встигли закрити двері, сіли в машину», — згадує Ліліана.
Переселенка з Херсонщини Ліліана Мяновська та її картина «Тендітний птах надії». Суспільне Херсон
За словами жінки, творчість в її житті була завжди, але картини раніше вона не писала.
«За професією я вчителька початкових класів, я вихователька дитячого садка, тому малювання завжди було. І я вивчала методику малювання, коли здобувала освіту в навчальному закладі, але так, щоб писати картини, то ні», — зізналася Ліліана Мяновська.
Інна Потєряйко біля своєї роботи «Квіти України — квіти Перемоги». Суспільне Херсон
Ще одна з учасниць арттерапевтичних зустрічей — херсонка Інна Потєряйко. Третій рік вона живе в Одесі. З рідного міста виїхала після його звільнення від російської окупації. Завдяки малюванню, каже жінка, змогла повернути внутрішню рівновагу.
«В дитинстві любила малювати, а зараз мені це дуже подобається. Це справжня арттерапія. Допомагає заспокоїтися, прибрати якісь депресивні емоції», — сказала вона.
Виставка «Вернісаж моє мрії». Суспільне Херсон
Світлана Дікаєва – теж вимушена переселенка з Херсона. Її квартира пошкоджена внаслідок влучання російського снаряда.
«Я зараз буду плакати. Вікон нема, вже забиті. Спочатку не було скла, потім уже і все», — розповіла жінка.
Світлана каже, мистецтвом живопису захопилась два роки тому.
«Ніколи не малювала. До цього я в’язала, шила. Зараз багато ходжу на всякі заходи, щоб робити поробки. А на малювання мене наша херсонська діаспора запросила», — сказала вона.
Світлана Дікаєва розповідає про свою картину. Суспільне Херсон
Картини на виставці — це результат дворічної роботи арттерапевтичних майстеркласів. З 2022 року Одеський історико-краєзнавчий музей почав проводити творчі заходи для переселенців і жителів міста. Виразити свої думки, емоції та мрії на полотні учасницям проєкту допомагає художниця і психологиня Віолетта Лашкул. Виставка триватиме до середини червня.
Суспільне Херсон А_Степовой
