Від саміту країн БРІКС, який триватиме в російській Казані до 24 жовтня, варто очікувати тиску на Росію у питанні незастосування ядерної зброї.
Таку думку в коментарі Укрінформу висловив кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України Володимир Головко.
«Від саміту БРІКС варто очікувати тиску на Росію щодо незастосування ядерної зброї. Тут варто згадати, що відповідний заклик містився в Комюніке установчої зустрічі ініціативи «Друзі миру», яке серед інших підписали три постійні члени БРІКС – Бразилія, КНР та Єгипет. Вочевидь, Москва буде переконувати, що не має планів застосовувати ядерну зброю проти України», – вважає експерт.
Коментуючи уразливості росіян, він акцентував на кількох моментах.
«Показовим було те, що відповідні сигнали стали помітні під час зустрічі Володимира Путіна з представниками ЗМІ країн БРІКС. Зокрема, він досить стримано прокоментував безпекову дилему України, озвучену Президентом Зеленським. Йдеться про пояснення необхідності першого пункту Плану перемоги – вступ до НАТО – тим, що єдиною альтернативою було б повернення ядерної зброї. Путін відповів: «Будь-який крок у цьому напрямку зустрічатиме відповідну реакцію». Це суттєво контрастує з ситуацією вересня 2022 року, коли Росія, розглядаючи застосування ядерної зброї проти України, вигадувала фейкові версії про створення Україною «брудної бомби» чи інших «ядерних провокацій»», – сказав Головко. Нині ж, напередодні саміту, Кремль не ухопився за пропагандистську можливість роздмухати «українську ядерну загрозу» для обґрунтування своїх агресивних дій, додав експерт.
«Ще одне питання, по якому Путіну доведеться давати незручні пояснення, – це другий пункт Плану перемоги – «повернення війни на територію Росії» та «успішне продовження операцій Сил оборони та безпеки України у визначених районах ворожої території». Будь-які коментарі щодо цих установ поставлять під сумнів спроби Кремля переконати інших членів БРІКС, що «СВО успішно йде згідно з планом»», – зауважив Головко.
На його переконання, російському лідеру, очевидно, доведеться імітувати згоду з пропозиціями «Друзів миру», а можливо й приставати на окремі з них (наприклад, щодо завдання ударів по енергооб’єктах чи портовій інфраструктурі українського зернового коридору).
Як повідомлялося, в Казані 22 жовтня стартував 16-й саміт БРІКС, участь у якому беруть країни з економіками, що розвиваються та демонструють зростання впливу незахідного світу. Російська сторона, як організатор заходу, очікує, що в триденному саміті візьмуть участь представники 36 країн та шістьох міжнародних організацій, а також генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.
Варто зазначити, що Росія збирається виступити тут з цілою низкою стратегічних ініціатив та своїм баченням розвитку співробітництва у цьому форматі. Обхід санкцій, створення єдиної валюти, запуск нової платіжної системи, безмитна торгівля, підписання мирного договору між Вірменією та Азербайджаном, укладання угоди про стратегічне партнерство з Іраном – це та чимало іншого значиться у російській повістці саміту.
БРІКС утворено в 2006 році Бразилією, Росією, Індією та Китаєм, у 2011 році до нього приєдналася Південна Африка, і ця група країн отримала назву за абревіатурою їх англійських назв BRICS. 1 січня до групи доєдналися ще п’ять країн – Єгипет, Іран, ОАЕ, Саудівська Аравія та Ефіопія. Водночас також запрошена Аргентина після перемоги на президентських виборах Хав’єра Мілея відмовилася від вступу, а Індонезія заявила, що вивчає доцільність своєї участі в групі.
Росія, проти якої західні країни запровадили масштабні санкції через її вторгнення в Україну, прагне (поки що безуспішно) переконати країни БРІКС побудувати альтернативну платформу для міжнародних платежів, яка була б несприйнятливою до обмежень Заходу. Проте домовленості у БРІКС досягаються досить складно через розбіжності всередині групи між країнами, що мають неврегульовані територіальні суперечки чи історично складні відносини.
