За інформацією: Суспільне Херсон.
Начальник оперативно-координаційного центру Головного управління ДСНС України у Херсонській області Андрій Гавриляк. Суспільне Херсон
Андрій працює у ДСНС з 2008 року. З 2019-го переривав діяльність на чотири роки — займався власною справою. Після деокупації Херсона прийняв рішення поновитись на службі. Найтяжче, каже , чути відмови від евакуації людей ,які продовжують жити у "червоній зоні".
"Мікрорайон Корабел. Пожежа була незначна. Знову таки літня жінка, живе сама, комунікацій ніяких немає. Ми їй пропонуємо евакуюватися, вона категорично каже: "Ні. На кого я залишу свою хату? Це моє, я буду тут до останнього". Це було десь місяць-півтора тому", — розповідає Гавриляк.
Пожежа у Херсоні на вулиці Грецькій. ДСНС Херсонщини
На відміну від рятувальників, робота саперів потребує довгого і детального планування, говорить заступник начальника частини піротехнічних робіт підводного та гуманітарного розмінування аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Херсонській області Владислав Білоножко.
"У саперів є таке прислів'я, що краще не спішити, краще почекати. Треба знати інформацію, підготуватися якісно, а потім виїхати і правильно виконати свою роботу. Робота ділиться на два таких напрямки. Є планова робота по розмінуванню, коли хлопці в нас знаходяться там. І є в них визначена ділянка, де вони проводять розмінування. А є оперативне реагування, наприклад, по місту Херсон, коли після обстрілів потрібно виїжджати", — каже Білоножко.
Заміновані поля піротехніки позначають табличками «Небезпечно міни».
За його словами, процес обстеження територій та знешкодження боєприпасів відбувається постійно. Лише з початку 2026 року розмінували майже 750 гектарів земель.
Загалом, після звільнення правобережжя Херсонщини, від російських снарядів очистили понад 35 тисяч гектарів територій. Ускладнюють роботу не лише погодні умови, а й повторне, дистанційне мінування російськими військовими, вже перевірних ділянок.
"Майже всі види озброєння, яке існує, вони на Херсонщині присутні. За міжнародними стандартами один рік війни дорівнює 10 рокам розмінування територій. От, тому, я думаю, що навіть якщо б на завтрашній день бойові дії би припинилися, це — десятки років. Замінування дуже щільне і дуже підступне. Починаючи від житлових будинків і дворів, закінчуючи об'єктами критичної інфраструктури. Коли працювали електрики, протягували, наприклад, лінії електропередач, відновлювали, то між стовпами знаходили по декілька мін інженерних. І, розумієте, все було для того зроблене, щоб постраждали люди, які будуть відновлювати, і ніяких виправдань цьому немає", — каже Білоножко.
Артилерійський снаряд, який знайшли рятувальники при обстеженні акваторії Інгульця на Херсонщині.
Його колега, начальник оперативно-координаційного центру Андрій Гавриляк говорить, що у довоєнний час підрозділи ДСНС з Херсонщини майже не зіштовхувались з випадками деблокування людей з-під завалів.
Сьогодні для рятувальників – це звична справа. Вони одними з перших прибувають на місця російських обстрілів. Завдань багато, тому діють за чітким протоколом.
"Коли ми приїжджаємо по виклику на гасіння пожеж чи проведення розбіру конструкцій та завалів, перше, на що ми звертаємо увагу, це загроза життю та здоров'ю людини. Якщо ми бачимо, що під завалами люди є травмовані, ми надаємо першу долікарську допомогу, проводимо евакуацію. Якщо бачимо, що людина заблокована, проводимо заходи по її деблокування, евакуації з небезпечної зони. Те ж саме і з пожежами. Були випадки, коли ми людей діставали з задимленого середовища, до прибуття медиків надавали першу долікарську допомогу і проводили сердечно-легеневу реанімацію. І я знаю, що люди виживали", — розповів Гавриляк.
Рятувальники гасять пожежу у приватному будинку у Херсоні. Суспільне Херсон/Олександр Корняков
Упродовж 2025-го року підрозділи ДСНС у Херсонській області здійснили 1914 виїздів та врятували 83 людини, зокрема шестеро дітей. З початку 2026-го — залучалися до ліквідації надзвичайних ситуацій 245 разів, розповів пресофіцер Головного управління ДСНС України у Херсонській області Микола Буцула.
" Нам вдалося вже врятувати 25 людей, з них одна дитина. Переважна більшість цих пожеж трапляється саме внаслідок ворожого ураження, тобто з різного типу озброєння. Це дрони, артилерійські снаряди, системи залпового вогню, авіаційні бомби, різного типу "шахеди", БпЛА, скажемо так", — говорить Буцула.
Роботизований комплекс гасить вогонь на автоцистерні. ДСНС Херсонщини
За його словами, під час роботи окрім спецодягу та спорядження рятувальники обов’язково вдягають бронежилети вагою майже 18 кілограмів та шоломи. Також використовують детектори для виявлення безпілотників та роботизовану техніку для гасіння пожеж у важкодоступних місцях. Це першочергові заходи безпеки для особового складу.
"Рятувальники постійно є безпосередньою ціллю для окупантів, для ворожих військ. На жаль, з початку повномасштабного вторгнення сім'я ДСНС Херсонщини втратила дев'ять рятувальників, з них шість піротехніки і три рятувальники", — каже Буцула.
Пресофіцер Головного управління ДСНС України у Херсонській області Микола Буцула. Суспільне Херсон
Попри небезпеку і щоденні ризики рятувальники продовжать виконувати свою роботу у Херсоні та на правобережжі області.
"Ми всі рятувальники, ми всі рятуємо життя. Хтось безпосередньо в пожежах, хтось при дорожньо-транспортних пригодах. Це — рятувальники. А хтось сапери от таким чином. Тому що на цих забруднених територіях, можливо, хтось би, ну, не дай Боже, міг би постраждати", — говорить заступник начальника частини піротехнічних робіт Владислав Білоножко.
"Кожен виїзд рятувальника це не просто про роботу, це про професіоналізм і про вміння швидко реагувати в будь-якій ситуації. Саме мій відділ фіксує роботу рятувальників і показує всьому світу, в яких умовах ми працюємо і працюють наші відважні рятувальники", — каже начальник сектору зв’язків із ЗМІ та роботи з громадськістю Микола Буцула.
