За інформацією: Суспільне Херсон.
Вирва після ракетної атаки РФ на місці знищеного будинку, Херсон, 6 лютого 2024 року. Фото: Суспільне Херсон
До повномасштабного вторгнення жила і працювала за кордоном, розповідає Анна. Повернулась у Херсон доглядати за батьком. Коли місто почали обстрілювати російські військові — виїхала, але періодично поверталася додому.
"Всі кажуть, що у нас найнебезпечніший район по всьому місту. Але в минулому лютому у нас у два будинки прилетіло. Але ми були не тут, а в лікарні. Нам просто пощастило, що у сусідки на третьому чи на четвертому був старий снаряд — він не розірвався у неї у квартирі. А цього разу уже не пощастило. Татові не пощастило, він загинув, але він хоча б швидко. Він не мучився, не страждав. Я то жива, але як я жива? Реально — я вбита. Мені треба далі з оцим всім жити, треба з цим щось робити", — говорить Анна.
Швейна машинка на місці знищеного будинку, Херсон, 6 лютого 2024 року. Фото: Суспільне Херсон
Будинок Анни не підлягає відновленню. Дівчина подала заяву на виплату компенсації за втрачене житло.
"Я подала, але мені сказали, що десь через пів року, як я вступлю в права власності з тим єВідновленням. Допоки у нас будуть бойові дії, грошей на матеріали для будівництва або, щоб сам відбудовував — ніхто не виділить. Я сьогодні сама була у ЦНАПі. Мені сказали, що допоки зона бойових дій, не буде приїздити комісія", — сказала херсонка.
Залишки знищеного авіаударом РФ будинку, Херсон, 6 лютого 2024 року. Фото: Суспільне Херсон
Зараз Анна у Херсоні. До батьківського будинку приходить щодня.
"Приходиш сюди і буває щось знайдеш. Ну по суті думаєш, то дрібниця — якісь домашні капці, якісь його окуляри, в яких він дивився телевізор. Але ти знаходиш, для тебе це цінно, ти його забираєш з собою. Наші сучасні фото всі згоріли, бо вони були у нього в кімнаті. Але ж старі фото — їх молодості батьків, коли ще навіть я не знала і дитинство, я повитягувала", — розповіла Анна.
Уламки будинку розкидані після російської атаки 23 грудня 2023 року, Херсон, 6 лютого 2024 року. Фото: Суспільне Херсон
Собаку і двох кішок, які вціліли під час обстрілу, Анна перевезла до Львова, де тимчасово проживає.
"Звичайно, коли їх забирали, вона в сусідів була, коли я приїхала, вона рвалася сюди і скільки ми тут були, вона рвалася сюди на цей будинок. І вона не розуміє, де дівся тато. Йде чоловік дуже схожий на нього, візуально по роках — вона до нього біжить. Думає, що то він. Тобто вона досі не розуміє, що він загинув", — розповідає дівчина.
Коли у Херсоні стане безпечно, на цьому місці Анна Карпенко планує побудувати новий будинок.
