У рамках реформи старшої школи початкові школи і гімназії не будуть закривати, вони залишаться.
Про це поінформувала пресслужба Міністерства освіти і науки України, повідомляє Укрінформ.
«Що не змінює реформа: гімназії й початкові школи (1–9, 5–9, 1–4 класи) не закриватимуть. Проте пропонується змінити тип окремих закладів освіти. Деякі з них стануть ліцеями (навчатимуть переважно старшокласників), інші — гімназіями та початковими школами й збиратимуть дітей громади відповідного віку», — пояснили у МОН.
Як приклад у міністерстві навели Шептицьку громаду Львівської області, де уже відбувається реорганізація мережі закладів освіти. Зазначається, що нині там працює один відокремлений академічний ліцей (буде два), більшість інших закладів є гімназіями (1–9 класи) і один — початковою школою (1–4 класи). У цій громаді не закривали школи і не планують.
Також у рамках цієї реформи не змінюється і те, що початкова школа лишиться якнайближче до місця проживання дитини.
«Цю норму регламентовано законодавством, вона не потребує змін. (Не змінює реформа і – ред.) мінімальну і максимальну кількість учнів у 1–9 класах. Мінімальна кількість учнів — 5, максимальна — 24 у початковій школі, 30 — у базовій», — поінформували у пресслужбі.
За даними міністерства, ця реформа змінить вибір учнями профілів і предметів: у місцевості, де живе учень, заклад освіти має пропонувати різноманітні профілі, а не лише гуманітарні.
У МОН вважають, що для впровадження реформи потрібно змінити мережу освітніх установ.
«Старші учні мають вчитися у великих ліцеях: що більше учнів на паралелі, то більше груп можна створити для вибору профілів і предметів/курсів. Тоді зʼявиться можливість запропонувати вчителям у ліцеях повне навантаження, а також забезпечити викладання профільних предметів/курсів. Також ліцеї будуть оснащувати потрібним обладнанням», — зазначається у повідомленні.
В установі переконані, що найкраще, якщо ці ліцеї будуть відокремленими, бо старшокласники потребують інших підходів, аніж молодші учні, а спосіб організації навчання може бути іншим (наприклад, змінні групи замість класів, вивчення одного предмета в межах семестру за модульним принципом тощо).
«Де будуть вчитися діти, які не зможуть продовжити навчання у своїй школі? Розгляньмо кілька варіантів: дитина вчиться в 1–9 класах школи, яка стане відокремленим ліцеєм (матиме тільки 10–12 класи). У такому разі учень зможе продовжити навчання в 1–9 класах в іншому закладі освіти своєї громади», — поінформували у МОН.
Іншим варіантом вирішення цього питання може бути, якщо дитина вчиться в 1–9 класах школи, яка буде гімназією (матиме тільки 1–9 класи): тоді учень довчиться до 9 класу у цій школі, а продовжити навчання зможе в ліцеї своєї чи іншої громади, закладі професійної (професійно-технічної) або фахової передвищої освіти.
«Чи буде фінансування обладнання для ліцеїв? Уже зараз держава виділяє кошти на обладнання для лабораторій, майстерень. Цьогоріч для пілотних 10 класів 500 млн грн виділено — буде облаштовано кабінети природничої, математичної та технологічної освітніх галузей», — заявили у міністерстві.
В установі нагадали, що також нещодавно уряд затвердив ще 500 млн грн на обладнання кабінетів біології, географії, математики, фізики, хімії та STEM-лабораторій установ, які будуть ліцеями з 2027 року.
«Торік 1,22 млн грн субвенції НУШ було спрямовано на природничі кабінети, а цьогоріч 1,39 млрд грн — на кабінети природничої, математичної освітніх галузей, міжгалузевих та інтегрованих курсів. Частина цих обладнаних закладів стане ліцеями. Уряд планує продовжити інвестиції», — йдеться у повідомленні.
У МОН закликали батьків не піддаватися маніпуляціям та критично оцінювати інформацію, яка поширюється про реформи.
«МОН залишається відкритим до діалогу та роз’яснень і закликає зацікавлені сторони конструктивно обговорювати зміни, що сприятимуть підвищенню якості освіти. Разом ми можемо створити систему, яка забезпечить рівні можливості для всіх дітей незалежно від місця їхнього проживання», — вважають у міністерстві.
Як повідомлялося, 21 березня глава МОН Оксен Лісовий заявив, що у 2025 році в межах реформи старшої школи планується створити від 100 до 200 академічних ліцеїв.
