З’ясувати, які зміни в біорізноманітті сталися внаслідок війни, неможливо на місцевості через безпекові фактори, натомість дослідники починають використовувати дані з супутників.
Про це в коментарі Укрінформу розповів провідний науковий співробітник Музею природи Харківського національного університету ім. Каразіна, доцент кафедри зоології біологічного факультету Олександр Зіненко.
“Головна проблема з цими дослідженнями — це безпека. Треба мати доступ до місць, де відбуваються ці зміни, а вони — на лінії бойового зіткнення, поблизу неї, у “сірій зоні”, на замінованих площах. Більшість територій, де ми зазвичай проводили свої дослідження, зараз недоступні. Є надія на те, що частину цих моніторингових досліджень можна виконати за допомогою дистанційних методів”, — сказав Зіненко.
Олександр Зіненко
За його словами, одна з магістерських робіт на біофаці вже була присвячена обліку бабаків у Національному природному парку “Дворічанський” у Куп’янському районі. Вивчаючи супутникові знімки “до” та “після”, можна порахувати нори та за певним коефіцієнтом приблизно встановити кількість тварин.
“Але це лише один аспект і один вид. А що відбувається, наприклад, із гризунами на полях, що заростають — які там хвилі їх чисельності (а ці хвилі згодом викликають хвилі чисельності хижаків) — ми про це не можемо дізнатися”, — зауважив науковець.
За супутниковими знімками можна приблизно аналізувати ситуацію з рослинністю, і це будуть застосовувати, вважає він.
Зіненко сподівається, що з часом українським дослідникам будуть доступні методи, які з’явилися кілька років тому.
“Можна моніторити біорізноманіття, навіть фільтруючи ДНК з повітря. Все живе виділяє ДНК назовні. Нещодавно я повернувся з Університету Умео (навчальний заклад у Швеції, відомий у світі своїми біологічними дослідженнями — ред.), і там є така програма. Всі види птахів, більшість видів рослин — присутні у фільтрах, тобто можна налаштувати і побачити, що є в середовищі”, — зазначив науковець.
Директор Музею природи Ростислав Лунячек зауважив, що наразі можна лише візуально спостерігати вимушене переміщення деяких видів.
Ростислав Лунячек
“Жителі області все частіше можуть побачити, наприклад, фазанів. До повномасштабного вторгнення такого не було. Ареалом цих птахів була переважно сусідня Луганщина”, — розповів Лунячек.
Загалом зараз ідеться про розбалансованість екосистеми внаслідок війни. Зокрема, почастішали спалахи інвазивних видів.
“Протягом 2022 року було вибухове розмноження метелика, який харчується лишайниками — його раніше не помічали. Напевно, якість повітря тимчасово змінилася. Зараз іде спалах ясеневої златки, хоча вона була завезена більше 20 років тому — от вона дісталася лісосмуг, висаджених у радянські часи, і виїдає ясень пенсильванський. А щоб цього шкідника прибрати, потрібні величезний бюджет та зусилля. Інемає жодної гарантії, що це допоможе, бо будуть нові випадки завезення”, — констатував Зіненко.
Як повідомлялося, у квітні в Азовському морі біля тимчасово окупованого Маріуполя стався масовий мор риби, а біля Керчі на берег викинуло сотні мертвих крабів, що може бути наслідком розливу мазуту з російських танкерів у Керченській протоці.
Перше фото ілюстративне: ДСНС
