Україна підтримує посилення заходів Євросоюзу проти російського тіньового флоту та очікує подальшого розширення обмежень на морські перевезення нафти й нафтопродуктів РФ.
У Києві позитивно оцінили рішення ЄС дозволити фізичні перевірки підозрілих суден у межах операції IRINI, повідомив Уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк у коментарі Укрінформу.
«8 червня голова дипломатії ЄС Кая Каллас перед початком другого дня зустрічі міністрів оборони ЄС у Нікосії заявила про перехід заходів із протидії тіньовому флоту РФ на новий рівень. Відтепер у межах операції IRINI, спрямованої на забезпечення безпеки судноплавства в Середземному морі, військово-морські сили держав-членів ЄС отримують право брати на абордаж судна, які можуть порушувати міжнародні норми мореплавства — оглядати судно у випадках обґрунтованих сумнівів щодо його ідентифікації», — зазначив він.
Уповноважений підкреслив, що українська сторона давно очікує більш чітких і рішучих дій у цьому напрямку з боку ЄС, оскільки діяльність російського тіньового флоту фіксується з 2023 року.
Він зазначив, що операцію IRINI було розпочато у 2020 році в межах мандату ООН для контролю ембарго на постачання зброї до Лівії. У 2025 році її повноваження розширили, що дозволило застосовувати інструменти морського моніторингу ширше, зокрема щодо суден, які можуть бути залучені до обходу санкцій, включно з перевезенням російської нафти. Але лише в 2026 році її вперше застосували проти тіньового флоту.
Власюк нагадав, що 1 червня інспекційна група піднялася на борт танкера MV Oneiroi в міжнародних водах Середземного моря. Судно перебуває під санкціями ЄС та України. Підставою стали підозри щодо використання неправдивого прапора та можливих зв’язків із транспортуванням російської нафти.
«Робота IRINI залишається активною, однак до останнього часу вона переважно обмежувалася спостереженням, радіоперевірками та інспекціями за згодою капітанів. Перехід до фізичних перевірок у ризикових випадках є логічним посиленням інструментарію, але все ще запізнілим відносно масштабів проблеми», — сказав він.
Водночас, за словами Власюка, залишається невирішеною проблема транспортування російської нафти через північні морські маршрути ЄС — від Фінської затоки та Балтійського моря через Данські протоки до Північного моря.
«Попри зусилля окремих держав, зокрема Швеції, яка від початку року затримала вже чотири судна, а одне з них навіть може бути передане Україні, цей шлях і надалі активно використовується Росією для експорту нафти та фінансування своєї воєнної машини», — зауважив уповноважений.
Власюк заявив, що Україна підтримує посилення практичних заходів і розраховує на подальше розширення обмежень щодо морських перевезень російської нафти та нафтопродуктів у межах ЄС.
Як повідомляв Укрінформ, Євросоюз розглядає низку обмежувальних заходів, які він може внести у новий 21-й пакет санкцій проти Росії, включаючи обмеження проти ще близько 20 танкерів тіньового флоту, котрі Москва використовує для транспортування свого «чорного золота».
