Українські науковці вже роблять внесок у формування нової архітектури безпеки, в тому числі у контексті створення дронової екосистеми.
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказала президентка Української асоціації європейського права та колишня проректорка КНУ імені Тараса Шевченка Ксенія Смирнова.
«Українська наука є складником національної архітектури безпеки. На неї працюють усі, адже це – пріоритет», — підкреслила Смирнова.
«Ця безпека стосується як питань гуманітарного спрямування – боротьби з дезінформацією, аналізу геополітичних змін, прогностики, – так і природничих наук. Зокрема, вироблення нових систем оборони, нових технологій використання штучного інтелекту в дронових та протидронових системах. Це одна зі сильних карт України», — розповіла експертка.
Смирнова вказала, що Дроновий альянс ЄС та України починає практично втілюватися в життя.
«Але поки що вона не стосується саме дослідницьких центрів. Тож наступне завдання – доповнити альянс знаннями з погляду наукового аналізу. Це справді ціла екосистема. Ми розвиваємо знання, наприклад, щодо впливу РЕБ-систем на людський організм, розбудовуємо інновації у ранньому запобіганні дронових атак», — сказала Смирнова, додавши, що ці технології мають лягти в основу конкретних технологічних продуктів.
На її думку, майбутнє українських університетів передбачатиме ефективне поєднання освіти, науки та індустрії, і сьогодні для українських науковців відкрилося вікно для втілення цієї концепції в життя.
«Розуміння європейців важливості допомагати нам у цьому є. А ми продовжуємо лобіювати наші інтереси. Один з моїх ключових меседжів – No research about Ukraine without Ukrainian researchers («Жодного дослідження про Україну без українських дослідників»), перефразовуючи тезу Президента Зеленського «Жодних переговорів про Україну без України». Коли хтось аналізує чи прагне застосувати наукові дослідження з України, це не можна робити без українських дослідників», — заявила експертка, висловивши переконання, що українська наука «зробить ЄС сильнішим».
Вона підкреслила, що для цього Україні необхідні готові проєктні команди та лідерство.
«Разом з ученими, які займаються дослідженнями і розробленнями, одночасно мають створюватися групи, які супроводжують грантову діяльність університетів. Є досвід реалізації цих координаційних центрів, грантових супровідних сервісів. В університетах треба взятися за бюрократичну дерегуляцію, яка спонукатиме до більш мотивованої участі науковців у міжнародних грантових конкурсах», — резюмувала Смирнова.
Як повідомлялося, Міністерство освіти і науки спрямувало 3 млрд грн на нову базову модель фінансування науковців за результатами їхньої діяльності, ще 1 млрд грн — на створення оборонних дослідницьких центрів у провідних університетах.
Фото Укрінформу можна купити тут
