Українські полярники встановили на виході з аеропавільйону антарктичної станції "Академік Вернадський" платформу для запуску радіозондів.
Про це Національний антарктичний науковий центр повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
Як зазначається, на “Вернадському” метеорологи проводять низку наукових спостережень за атмосферними процесами в регіоні. Один з важливих напрямів — вивчення верхніх шарів атмосфери за допомогою радіозондів.
“Це такі спеціальні датчики, що кріпляться до кульки, наповненої гелієм. Кулька підіймає зонд на висоту близько 20 км, і весь цей час він вимірює низку параметрів, зокрема, температуру та вологість повітря, швидкість і напрямок вітру”, — розповіли полярники.
Ці дані в режимі онлайн передаються на землю. Вони дозволяють фіксувати такі особливо екстремальні атмосферні явища, як полярні циклони та атмосферні ріки, для яких характерні інтенсивні опади та значна швидкість вітру.
До 1996 року, коли станція належала Великій Британії, її вчені регулярно проводили такі дослідження. Для цього навіть побудували на скелястому підвищенні спеціальний павільйон, де процес наповнення кульок гелієм захищений від вітру та опадів.
Надалі на “Вернадському” тривалий час не проводили радіозондування атмосфери. Але 2021 року українські науковці долучилися до міжнародної ініціативи Рік полярного прогнозування (Year of Polar Prediction, YOPP). Навіть попри повномасштабне вторгнення РФ, українські полярники змогли взяти участь в програмі та відновити радіозондування.
Зазвичай запуски проводять у погану погоду, коли йде циклон і можна отримати найціннішу інформацію. Тож раніше, коли науковці виводили зонд з ангара, їм доводилося йти слизьким камінням по льоду та снігу і водночас долати сильний вітер та опади.
“Запускаємо радіозонди втрьох через складні погодні умови, снігопад і пориви вітру до 22 м/с. Був випадок, коли ми всі втрьох по черзі впали, але виконали місію”, — згадує метеорологиня 29-ї УАЕ Валентина Гарбарчук.
Аби спростити запуск, інженерний загін побудував на виході з аеропавільйону спеціальну платформу. Це майданчик 12 x 4,6 м, який тримається на 10 металевих опорах і має дерев’яний настил. Бетонування опор і будівництво зайняло приблизно три тижні.
Нині метеорологи активно користуються платформою, тож погана погода менше заважає робити наукові відкриття.
Як повідомляв Укрінформ, українські полярники встановили на найвищій точці острова Галіндез всепогодну камеру відеоспостереження з кутом огляду 360°
Фото: Національний антарктичний науковий центр, Фейсбук
