Президент Володимир Зеленський підписав укази про присвоєння звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» посмертно молодшому сержанту 3-ї ОШБр Віталію Карвацькому та саперу 108-го окремого штурмового батальйону безпілотних систем «Вовки Да Вінчі» 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка Олегу Яровому.
Як передає Укрінформ, про це у повідомляє Офіс Президента України з посиланням на відповідні укази №498/2025 та №499/2025 від 19 липня.
Віталій Карвацький на початку повномасштабної російської агресії добровільно мобілізувався до лав територіальної оборони. Протягом 2022–2023 років виконував бойові завдання на найскладніших напрямках фронту, був на передових позиціях і брав активну участь у складних штурмових операціях.
У січні 2024 року Карвацький добровільно перейшов до 3-ї окремої штурмової бригади, яка саме була спрямована на Авдіївський напрямок, де в той час тривали інтенсивні бої. На околицях Авдіївського коксохімічного заводу він знищив вісім російських піхотинців.
У березні 2024 року він брав участь у боях за Орлівку та Семенівку на Покровському напрямку.
З квітня 2024 року Карвацький продовжив службу як оператор ударних FPV-дронів на Харківському напрямку. Особисто знищив понад 600 ворожих піхотинців, десятки одиниць бронетехніки, зокрема танки, БМП і БТР, а також численні бліндажі й укріплені вогневі точки ворога. Це суттєво послабило наступальний потенціал російських військ.
Віталій Карвацький загинув 12 червня 2025 року внаслідок удару російського FPV-дрона по автомобілю, у якому він рухався на позицію.
Олег Яровий був сапером 108-го окремого штурмового батальйону безпілотних систем («Вовків Да Вінчі») 59-ї окремої штурмової бригади безпілотних систем імені Якова Гандзюка. У серпні 2024року в місті Українську у Донецькій області залишився один проти штурмової роти окупантів і протягом тижня відбивав атаки, щоб зберегти позицію.
У вересні 2024 року у Селидовому під час російської атаки Яровий зазнав поранення, але відмовився від евакуації, відібрав боєкомплект ворога та самостійно організував оборонну позицію. Він перебрав на себе керування воїнами Територіальної оборони, які опинилися у напівоточенні. Це дало змогу відбити російські атаки та стабілізувати ситуацію на цій ділянці фронту.
У грудні 2024 року в селищі Новопустинці він залишився на позиції сам на сам із переважними силами росіян. Маючи в руках лише один кулемет, він знищив понад 20 загарбників. Завдяки цьому вдалось утримати рубіж, який мав тактичне значення для всієї лінії оборони його батальйону.
У березні 2025 року Яровий самостійно навчився керувати дронами та використовував їх для забезпечення евакуації поранених, підвезення боєприпасів та коригування вогню. Це врятувало десятки життів його побратимів.
Під час російської атаки 10 липня Олег Яровий загинув у стрілецькому бою, захищаючи позицію до останнього.
Як повідомляв Укрінформ, Зеленський присвоїв звання Героя України солдату Віталію Лісневському.
Фото: ОП
