Сергій Кліщевський, колишній голова Присиваської територіальної громади на Херсонщині, мав репутацію активного та прагматичного керівника. Проте з початком окупації він перейшов на бік російських сил. «Вгору» розповідає про його шлях – від прогресивного українського голови громади до людини, «викинутої на узбіччя», яка так і не здобула бажаного від окупантів.
Історія успіху до вторгнення
Сергій Кліщевський народився 10 липня 1976 року в селі Григорівка Чаплинського району Херсонської області, де і проживав. Має вищу освіту, за фахом інженер-механік. Одружений, має дочок і падчерок. Його нова молода дружина Аліна Кліщевська (до шлюбу Юрченко) до вторгнення була депутаткою Каховської райради від «Слуги народу».
Щодо партійної приналежності посадовця дані розходяться. На серпень 2021 року Кліщевський значився безпартійним, але видання Нова Каховка.City називає його членом партії ОПЗЖ. На позачергових парламентських виборах 2019 року він балотувався до Верховної Ради як самовисуванець по 186-му мажоритарному округу, але обраним не був.
За даними аналітичного сервісу YouControl, із серпня 2005 по січень 2007 років Сергій Кліщевський займався торгівлею, маючи статус ФОПа, основна діяльність — роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.
З 2026 року він обіймав посаду Григорівського сільського голови, а згодом кілька разів обирався головою Присиваської громади та користувався значною довірою більшості мешканців.
Будучи головою громади, Кліщевський активно співпрацював з Програмою USAID DOBRE, яка сприяла розвитку територіальних громад в Україні. У рамках цієї співпраці стратегічним напрямком Присиваської громади визначили розвиток туризму, зокрема завдяки близькості до Рожевого озера, відомого цілющими лікувальними властивостями. Григорівка навіть посіла 4-те місце на Всеукраїнському конкурсі «Неймовірні села України» у 2018 році.
Сергій Кліщевський під час прес-туру в рамках програми USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE). Фото: Український кризовий медіа-центр
Кліщевський мав репутацію рішучого, прагматичного та оригінального керівника, який був готовий іти на непопулярні кроки заради блага громади та її фінансової стабільності, подекуди демонструючи авторитарні методи управління. Виступаючи перед пресою, він наголошував, що його село «має величезний багаторічний досвід проектної діяльності з залучення коштів міжнародних донорських організацій на розвиток населеного пункту та нарощування таким чином можливостей громади і її потенціалу». Журналісти розповідали про його неординарні підходи до вирішення актуальних проблем децентралізації, фінансування освітніх закладів та реформування бібліотечної системи. Та й курорти громади Кліщевський популяризував усілякими способами. Навіть вдалось залучити до зйомок кліпу співака Віталія Козловського.
Сергій Кліщевський, голова Присиваської громади на Херсонщині, 2017 рік. Фото: Голос Таврії / Facebook
Тривожні дзвіночки
Попри загальне позитивне враження, у Сергія Кліщевського були «тривожні дзвіночки» щодо його проукраїнської позиції. Про Кліщевського багато розповів заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов, який досліджує Херсонщину. Після повномасштабного вторгнення аналітик продовжує «тримати руку на пульсі», і навіть мешканці Присиваської громади, перебуваючи в окупації, дізнавалися інформацію про громаду з його дописів у фейсбуці.
Данилов розповідає, що на мешканців громади, з якими він спілкувався, Кліщевський справляв швидше позитивні враження, бо дбав про громаду. Однак сам він має сумніви щодо його проукраїнської позиції:
«У 2014-му році, коли тільки починав займатися Херсонщиною, збирати інформацію про конфлікти, уподобання, політичну орієнтацію локальної влади, активістів, знайомитися з ситуацією, я чув сумніви в його проукраїнській позиції. Він дуже обтічно висловлювався про захоплення Криму, допускав двозначні трактування, чітко не артикулював свою позицію, обережно висловлювався. Однак згодом почав втрачати цей імідж проросійського місцевого політика і більше позиціонуватися як господарник, який дбає про свою громаду».
Показовою була позиція Кліщевського щодо інформаційного впливу Росії. У Присиваській громаді, що межує з окупованим Кримом, спостерігалася майже повна відсутність українського теле- та радіосигналу. Місцеві жителі стверджували, що телебачення у них виключно російське. У квітні 2021 року моніторинг Кримської правозахисної групи виявив відсутність українського телесигналу у восьми населених пунктах півдня Херсонщини на адмінмежі з Кримом. Однак Сергій Кліщевський назвав цю проблему перебільшеною.
Початок співпраці з окупаційною владою. Сімейний підряд
Село Григорівка потрапило під російську окупацію 24 лютого 2022 року. Сергій Кліщевський, на той час голова Присиваської громади, одразу після окупації пішов на співпрацю з російськими силами.
За словами Сергія Данилова, перші дні Кліщевський зберігав мовчання, але десь за тиждень — днів десять він дав вказівку своїй заступниці зібрати апарат громади, начебто щоб подбати про громаду, опікуватися людьми. Багатьом підлеглим він погрожував, щоб вони не звільнялися, примушував повертатися на роботу.
«Стало зрозуміло, що він вже має контакти з окупаційною владою, з російськими військовими чи з ФСБ, або і з тими, і з іншими. Та шукає способи, як подати себе корисним для окупантів, — констатує Данилов. — Перед ним, очевидно, поставили завдання зібрати працюючий орган (місцевої влади — прим. ред). З цим завданням він не впорався».
Через те, що Кліщевський був багаторазово обраним головою і користувався довірою більшості, він не зіткнувся зі значним обуренням з боку мешканців громади, коли відкрито вітав «русский мир».
Дружина Сергія Кліщевського, Аліна, також перейшла на бік ворога. Вона, на той час вже маючи російське громадянство, очолила створену окупантами школу в Григорівці, зареєстровану за російським законодавством у березні 2023 року.
Сергій та Аліна Кліщевські. Фото з окупаційних джерел
Тривалий час Кліщевські приховували співпрацю з росіянами і навіть погрожували судами Сергію Данилову за те, що він оприлюднює інформацію про їхні зв’язки з окупантами.
Від пропаганди до репресій
Хоча Кліщевський попервах намагався уникати публічності, але зрештою почав з’являвся у пропагандистських медіа. Він брав участь у різних заходах, що висвітлювалися окупантами. Його помітили під час так званого попереднього голосування від партії «Єдина Росія» на захоплених територіях Херсонської області. Він приймав «гостей» з Росії та й сам їздив до окупованого Криму.
Сергій Кліщевський третій ліворуч. Скриншот окупаційного ресурсу.
В одному з сюжетів він розповідав про «розвиток туризму» на окупованій частині Херсонщини, де пропагандисти видавали раніше збудовані альтанки за нові готелі та ресторани. Звісно, ані слова про руйнівні наслідки окупації, перетворення курортних об’єктів на військові бази та екологічну катастрофу після підриву Каховської ГЕС.
Червень 2023 року. Сергій Кліщевський розповідає про «розвиток туризму» на окупованій частині Херсонщини. Стоп-кадр сюжету окупаційного телеканалу.
Кліщевський активно сприяв окупантам в адміністративних та репресивних діях. Він допомагав військовим РФ розселятися в будинках односельців, які виїхали з окупації, зводив старі рахунки з людьми, був причетний до викрадень місцевих жителів, займався пограбуванням майна громади, організовував «референдум» щодо «приєднання» Херсонської області до Росії. Його звинувачують в тому, що він особисто і цілком добровільно приводив до місцевих АТОвців російських військових, щоб ті «робили з ними все, що прийде в голову». Серед його «подвигів» є і той факт, що тих односельців, хто під тиском змушений був взяти російський паспорт, Сергій Кліщевський примушував ставати на коліна і співати гімн Росії.
Гаврилівська «Санта-Барбара»
Скандалів за участі подружжя Кліщевських у Гаврилівці вистачало. Яскравий інцидент стався 9 травня 2023 року. Під час «скрєпної» акції «Безсмертний полк» у селі Павлівка Кліщевський влаштував скандал — нібито через те, що його дружина пила без нього. Переказують, він побив жінку, а потім почав трощити стенди з «дідами». Коли він спробував утекти та сховатися в магазині, окупанти його знайшли, вивели на вулицю і побили, звинувачуючи у «замаху на святе». Ця історія про те, як «російський гауляйтер села Григорівка ногами розгромив «Безсмертний полк» у Павлівці», стала головною темою обговорення в Присиваській громаді.
Поширювалися і чутки про постійне та безпробудне пияцтво Кліщевського, як стверджує журналіст Олег Батурін, «від безвиході і неповаги до нього «асівабадітєлєй»», що призвело до серйозних проблем зі здоров’ям. Саме тому він рідко показувався в Григорівці, «відсиджуючись» переважно в Криму, а всіма справами заправляла дружина.
Сама ж пані Аліна дуже хотіла грошей і посад, розповідає Сергій Данилов. Не розраховуючи на чоловіка через його алкогольну залежність, вона реалізовувала власні високі амбіції, зокрема, «через встановлення тісних і інтимних стосунків з російськими військовими»: спочатку це був військовий комендант Чаплинки, потім інший російський офіцер. Вона, в принципі, не приховувала свого способу життя. А за те, що «у стані ажитації» Сергій повикидав з дому до центру села красиву білизну дружини, він ще й «на підвал» потрапив.
Місцеві мешканці стверджують: остання дитина Аліни народилася саме від російського коменданта.
«Все Присивашшя сміялося, коли Аліна захотіла фотосесію, домовились вони з пропагандистськими телеграм-каналами. Кліщевський позував з усіма дітьми, на руці тримав найменшу дитину, народжену не від нього… Кліщевський мусив принижуватися, фотографуючись з дитиною цього російського військового», — розповідає Данилов.
А окупаційні медіа «розкручували» Кліщевських як щасливу багатодітну родину, мовляв, у них «росте чотири рідні дитини та дівчинка, яку взяли під опіку». Правда, місцеві пабліки стверджують, що «благодійність» закінчилася разом із закінченням року сім’ї та увагою преси, і прийомну дитину вже залишили біля дверей лікарні…
Родина Кліщевських. Стоп-кадр сюжету окупаційного телеканалу
Звільнення з посади та подальша доля Кліщевських
У квітні 2024 окупанти звльнили Сергія Кліщевського з посади голови місцевої окупаційної адміністрації, а замість нього призначили Сніжану Рябоконь, подругу колаборантки Лілії Пуляєвої.
Сергій Данилов вважає: однією з причин цього стала давня ворожнеча між Григорівкою і Чаплинкою, яка переросла у складні персональні стосунки між головою Чаплинської громади Фаустовим та Кліщевським. Це протистояння продовжилося й після окупації, коли нова «гаулятерка» Чаплинки Лілія Пуляєва, ймовірно, розглядала Кліщевського як конкурента, а дружина Кліщевського намагалася здобути підтримку у воєнного коменданта Чаплинки.
Іншими ймовірними причинами звільнення називають проблеми Кліщевського з алкоголем та неадекватну поведінку.
За словами Данилова, внаслідок інтриг і скандалів, що супроводжували спроби Кліщевського закріпитися в окупаційній владі, він так і не отримав бажаного. За останніми даними, Кліщевський працює в школі, ймовірно, викладачем праці або початкової військової підготовки та бере участь у пропагандистських акціях.
Однак незважаючи на звільнення з адміністративної посади, колишній голова громади не припинив співпрацю з окупаційним режимом. Подружжя Кліщевських на початку 2025 року вступило до КПРФ, що незаконно діє на окупованому лівобережжі Херсонщини. Відтоді вони активно беруть участь в «антифашистських форумах» та інших проросійських заходах, носять радянську символіку та фотографуються на фоні пам’ятника Леніну.
Лютий 2025 року. Родина Кліщевських отримала партквитки КПРФ. Фото з окупаційних джерел
Видання «IPC-Південь» припускає, що несподіване навернення Кліщевських до комуністичних ідей — прагматичний крок до здобуття нових посад та підтримки впливової російської партії, якою для них, судячи з усього, стала КПРФ.
Зараз, як повідомляє Сергій Данилов, Кліщевський з дружиною в Григорівці, живуть в готелі «Мега Сиваш», активною діяльністю не займаються. Десь місяць тому, коли Кліщевська ще була директоркою Григорівської школи (окупанти таки вигнали пані Аліну з цієї посади, тож тепер обоє вже не при справах), перевірка в закладі виявила нестачу продуктів і махінації з нарахуваннями та виплатою заробітної плати (оформивши своїх подружок як фіктивних вчителів, вона фактично розкрадала бюджет школи та отримувала зарплату за тих, хто лише формально значився у штаті). Згодом Кліщевську бачили в кайданках біля окупаційного Чаплинського відділу поліції. Після цього подружжя не бачили на території громади майже місяць. Де вони були і що відбувалося — невідомо.
А от донька Кліщевського, зі слів місцевих мешканців, виїхала з окупації в Європу і дуже добре там влаштувалася. Принаймні нестачі ресурсів не відчуває…
В очікуванні правосуддя
Незважаючи на численні повідомлення про співпрацю Сергія Кліщевського з окупантами, офіційної інформації про висунення йому підозри або відкриття кримінального провадження українськими правоохоронними органами знайти не вдалося. Однак приклад інших зрадників вказує на високу ймовірність, що і Сергію Кліщевському також висунуть підозру за колабораційну діяльність.
А от його дружина Аліна все ж потрапила в поле уваги правоохоронців у березні 2025 року.
Повідомлення Аліні Кліщевській, оприлюднене в «Урядовому кур’єрі» 7 березня 2025 року
Лише після цього, у квітні 2025 року, партія «Слуга народу» відкликала Аліну Кліщевську з посади депутатки Каховської районної ради Херсонської області.
Лариса Жарких А_Степовой
