За інформацією: Суспільне Херсон.
Побита техніка фермера. фермер
Сергій повернувся до рідного селища в листопаді 2022-го року. Спершу їздив додому лише на день, не було де спати. Згодом облаштувалися, щоб жити й відбудовувати втрачене.
"Хлів відбудували з Танею. Волонтери десь зі Львова були, дали бляху нам. Ще треба два вікна вставити і двері. Вже б ми робили, треба ліс туди, дошки потрібні, щоб стелю зробити, накрити, утеплити", — говорить він.
Біля садиби Сергія. Фото: Суспільне Дніпро, Юрій Тинний
Далі хочуть відновлювати господарку.
"Це не те, що у місті, ти там вже на пенсії сидиш і спиш, правильно? А мені ж треба жити за щось. Треба розвести господарство, тримати і за рахунок цього виживати. Двоє поросят уже є. Так що вже майже господарство", — каже фермер.
Як з комунікаціями
Світло в селищі наразі є. Газом користуються — з балонів. Воду набирають зі свердловини. найважче — з опаленням, говорить Сергій.
Вулиця в Білогірці. Фото: Суспільне Дніпро, Юрій Тинний
"З опаленням важко, звісно. Пилки нам дали теж волонтери допомогли, але ж боїшся пиляти. Воно то уламки… То ще міни – вже й не боїшся, звикаєш, а уламків багато, немає дерева такого, щоб напиляти. Збираємо все таке, непотріб і топимо. Це добре, що зима така тепла", — зазначає він.
Чи буде посівна
Про обробіток полів, каже фермер, поки не йдеться — вони ще не розміновані.
Не розміновані угіддя. Фото: Суспільне Дніпро, Юрій Тинний
Немає також техніки для весняної сівби.
"Скільки шкоди зробили. Що жив, що не жив. Усе зруйнували. Тільки почали жити – і немає нічого… Зараз треба хоча б один трактор, а потім би купив… А машина була! Та було все! Тільки почали жити! А тепер, звісно, важко почати спочатку. Це знову треба ще 30 років мені працювати, мабуть, щоб стати знову так само", — каже аграрій.
Білогірка під синьо-жовтим прапором. Фото: Суспільне Дніпро, Юрій Тинний
Зараз чоловік живе надіями на відбудову й підтримкою рідних.
