Джипінг у Карпатах дуже легко руйнує рідкісні екосистеми – альпійські та субальпійські луки, які формувалися на високогір’ї в певній ізоляції сотні років.
Як передає Укрінформ, про це в ефірі Українського радіо розповів фахівець із біорізноманіття громадської організації "Greenpeace Україна" Сергій Хара.
За його словами, джипінг руйнує не лише красу, а й саму природу та унікальні екосистеми.
"Під час війни довкілля і так дуже страждає. Проблема посилюється тим, що джипери та туристи їздять територіями, які часто охороняються на законодавчому рівні", — наголосив Хара.
Водночас він підкреслив, що замало просто ухвалити закон про заборону джипінгу. "Це тривалий процес. Далі – робота за дотриманням цього закону. Для цього існують різноманітні служби які мають контролювати дотримання цього закону. В природоохоронних територіях існує служба державної охорони. У нас є 11 категорій природоохоронних територій в Україні. території вищої категорії – це біосферні заповідники, природні заповідники і національні парки. Служба державної охорони має зупинити порушників, провести роз’яснювальну роботу, скласти акт про порушення природоохоронного законодавства і потім передати ці акти до поліції. Штраф служба державної охорони виписати не може", — розповів еколог.
За його словами, щоб попередити джипінг у Карпатах, потрібно здійснювати регулярне патрулювання. Це крок номер один. Також слід встановлювати фізичні перешкоди на в’їздах, щоб не стимулювати проїзд. Друге – це спільні рейди із залученням поліції.
Експерт зазначив, що у високогір’ї розташовані цінні рідкісні екосистеми – альпійські та субальпійські луки. "Джипінг дуже легко руйнує ці екосистеми, які формувалися на високогір’ї в певній ізоляції сотні років. Вони дуже легко зазнають стресу і руйнування від звичайного перебування людини там. Ґрунт в Карпатах формується дуже повільно. Родючий ґрунт може формуватися 100-300 років. У високогір’ї немає звідки братися поживним речовинам, які формують ґрунт. Тому рослинний покрив там дуже повільно розвивається", — зауважив він.
Еколог додав, що джип, руйнуючи ґрунтовий і рослинний покрив, який допомагає затримувати воду в ґрунті, дає можливість воді безперешкодно і дуже швидко стікати. Відтак вода не затримується на високогір’ї і дуже швидко стікає вниз.
На його переконання, у боротьбі з проблемою джипінгу важливу роль мають відігравати місцеві органи самоврядування.
"Люди займаються цим бізнесом, щоб прогодувати сім’ю. Проте вони поки що не відчувають наслідків від цього бізнесу, оскільки думають виключно гаманцем. Ми всі живемо в одному світі і те, як кожен з нас ставиться до довкілля впливатиме і на нас і наших дітей в майбутньому. У випадку з джипінгом має проводитися глобальна робота місцевих органів самоврядування, поліції, служби державної охорони, активістів серед джиперів", — переконаний Хара.
Він підкреслив, що на сьогодні штраф для легкового транспорту складає 550 гривень за кожні 100 метрів, які він проїхав по території природного заповідного фонду. Для квадроцикла – трохи більше 1000 гривень за кожні 100 метрів. Так таксується сам факт проїзду. Окрему таксу можуть нарахувати за порушення ґрунтового покриву, знищення рослин чи тварин.
"Врешті набігає значна сума, яку винуватець мусить сплатити за своє правопорушення. Багато підприємців не платять податки на свої доходи. При цьому заробляють вони доволі багато", — сказав еколог.
За його словами, якщо ви стала свідком незаконного джипінгу, можете зробити фото чи відеофіксацію, поговорити з людиною. "Можна зафіксувати номерні знаки, поставити геолокацію і передати ці дані до поліції", — додав Хара.
Як повідомляв Укрінформ, орієнтовний розмір шкоди, завданої незаконним проїздом транспортних засобів територіями природно-заповідного фонду України у 2026 році, становить близько 1,4 млн грн.
Фото: Національний природний парк "Синевир"
